Нейросенсорна туговухість – що робити?
У більшості випадків ураження слуху має нейросенсорний характер і викликане патологіями слухового нерва, внутрішнього вуха або мозкових центрів, що відповідають за слух. Іншими словами, нейросенсорна туговухість у дітей і дорослих – це порушення роботи звукосприймаючого апарату. У той час як туговухість кондуктивна пов’язана зі звукопровідним.
В цьому і полягає головна відмінність між двома групами слухових розладів. При кондуктивних вражена барабанна перетинка або порожнина, вушний прохід, тому проблему легко можна усунути. А ось нейросенсорна туговухість незворотна, оскільки виникає на тлі відмирання структур внутрішнього вуха або нервових тканин.
Навігація по сторінці:
Види нейросенсорної приглухуватості
Захворювання може мати різну природу, залежно від типу ураження:
Незалежно від виду, симптоматика захворювання стандартна – погіршення слуху. Найчастіше воно зачіпає обидва вуха, при цьому пороги сприйняття на кожному з них можуть відрізнятися. Іноді слухові розлади супроводжуються неприємним симптомом під назвою тиннитус – коли людина чує настирливий дзвін і шум у вухах. У деяких випадках при приглухуватості проявляються збої роботи вестибулярного апарату: запаморочення, нудота, втрата рівноваги.
Рання діагностика нейросенсорної приглухуватості дозволяє зберегти залишковий слух і успішно компенсувати втрачений. Також у багатьох випадках проблеми можна уникнути, якщо дотримуватися запобіжних заходів. Виключивши основні фактори, що провокують втрату слуху, ви зможете успішно уникнути її.
Причини сенсоневральної приглухуватості
Зустрічаються два різновиди даного захворювання: вроджена і набута. Вроджена найчастіше виникає через спадкові фактори. Порушення слуху передаються дітям від батьків або представників більш старшого покоління. Однак навіть у людей зі здоровим слухом може народитися дитина з приглухуватістю. Це відбувається через аномалії розвитку внутрішнього вуха у малюка, викликані шкідливими впливами під час вагітності:
Найчастіше втрата слуху у немовлят пов’язана з асфіксією під час пологів. Нестача кисню провокує незворотні зміни в корі головного мозку, в тому числі і в слухових центрах, які там розташовані. У перші місяці життя малюк дуже чутливий до зовнішніх подразників, тому потрібно оберігати його від шуму, прищеплювати від інфекційних хвороб.
Незважаючи на широку поширеність вродженої приглухуватості, в більшості випадків вона придбана. Людина може плавно втрачати слух протягом усього життя, або ж різко помітити його погіршення. Гостра форма хвороби розвивається в основному у людей вікової групи 20-36 років, в більш старшому віці слух падає поступово.
Найбільшої шкоди вухам завдає шумове забруднення, тому в переважній більшості випадків нейросенсорна туговухість – профхвороба. Нею страждають люди, що працюють на виробництвах з потужним і гучним устаткуванням. Також це поширена проблема серед музикантів, будівельників.
Доведено, що звуки гучністю понад 90 децибел викликають незворотні зміни в структурі внутрішнього вуха. Тому поодинокі або постійні акустичні травми негативно впливають на слух. Не менш шкідливі для нього механічні удари області вуха, скроні і інших частин голови. Від них може виникнути крововилив, пошкодитися слуховий нерв, мозкові центри, відповідальні за сприйняття звуків і т д.
Інші причини придбаної сенсоневральної приглухуватості:
Найголовніше при цьому – вчасно звернути увагу на проблему і отримати кваліфіковану допомогу. У такому випадку, як нейросенсорна туговухість, лікування народними засобами не працює, а тільки погіршує ситуацію. Тільки професійна діагностика на сучасному обладнанні допоможе виявити хворобу. До того ж, якщо слух падає, це не завжди говорить про сенсоневральні розлади. Тільки досвідчений лікар може поставити правильний діагноз.
Як зрозуміти, що туговухість нейросенсорна?
Самостійно людина не може визначити характер ураження слуху. Це під силу лише кваліфікованому ЛОРа, який після серії обстежень зробить правильний висновок. Часом людина відчуває, що стала чути гірше, але не поспішає вирішувати цю проблему. Комусь здається, що слух повернеться сам, але цього не станеться. Хтось боїться невтішного діагнозу і тому відкладає візит до лікаря.
Важливо розуміти, що навіть оборотна кондуктивна приглухуватість може переродитися в необоротну. Простий приклад – отит середнього вуха, який досить легко лікується з повним відновленням слуху. Але якщо запальний процес запущений, накопичується багато гною, і він «проривається» у внутрішнє вухо, викликаючи дегенеративні зміни його структур. Волоскові клітини відмирають і вже не підлягають відновленню.
При сенсоневральних розладах тим більше не можна “тягнути час», щоб не посилювати їх ще більше. Як правило, вони вражають обидва вуха, але втрата чутливості на них часто непропорційна. Ще одна характерна ознака, за якою виявляється нейросенсорна туговухість – шум у вухах. Це відбувається через те, що вражений звукосприймальний апарат намагається замінити недолік звукового навантаження і генерує власний сигнал.
Однак якою б не була симптоматика, будувати здогади і займатися самодіагностикою буде великою помилкою. Єдине правильне рішення – пройти обстеження в спеціалізованому центрі, з використанням професійного устаткування. Це дозволить отримати максимально точну інформацію про характер втрати слуху і її ступеня.
Методи лікування прогнози при нейросенсорній приглухуватості
Методи терапії залежать від специфіки захворювання. При гострих її формах своєчасне звернення дає високу гарантію відновлення слуху – від 70 до 90%. Лікар призначає медикаментозні препарати, фізіопроцедури, заходи корекції. Набагато складніше йдуть справи з підгострим і хронічним зниженням слуху. У цих випадках повернути колишні пороги сприйняття практично неможливо, і ймовірність успіху становить лише 10-20%.
Важливо пам’ятати, що навіть необоротне порушення слуху – не вирок. Сьогодні існують досить ефективні заходи компенсації, що дозволяють слабочуючим людям насолоджуватися повноцінним життям. Сучасні слухові апарати забезпечують високу якість звучання і практично не помітні оточуючим. Їх асортимент дозволяє вибрати варіант для людини з будь-яким бюджетом, способом життя і слуховим розладом.
Пацієнту зазвичай пропонується кілька моделей приладів на вибір. Найбільшим попитом користуються завушні моделі, які компенсують туговухість будь-якого ступеня тяжкості і доступні за ціною. Тим, для кого важлива непомітність і можливість підтримувати активний спосіб життя, пропонуються внутрівушні і внутрішньоканальні моделі.
Ще один непоганий вихід для людини, у якої виявлена нейросенсорна туговухість – операція імплантації кохлеарних імплантів. В цьому випадку під шкіру вводиться спеціальний пристрій, який вловлює і кодує звуки. Таке рішення підходить для пацієнтів з глибокою втратою слуху. А при ранніх фазах приглухуватості слуховий апарат буде більш зручним варіантом, оскільки не вимагає хірургічного втручання і обходиться дешевше.
Як уникнути приглухуватості?
Якщо дотримуватися запобіжних заходів, можна зберегти гостроту слуху на все життя. Також профілактика буде потрібна людям, які перенесли гостру фазу захворювання, купірувати на ранній стадії, щоб уникнути рецидиву в подальшому. Основні рекомендації:
Почитавши форум про лікування нейросенсорної приглухуватості та відгуки в інтернеті, можна переконатися, що своєчасне звернення до лікарів допомагає вирішити проблему. Звернувшись в центр «Беттертон», ви отримаєте точну діагностику, а також кваліфіковану допомогу в реабілітації та адаптації. Запишіться на прийом, щоб пройти обстеження слуху!
Залишити відповідь