Статті

Тонзилофарингіт – інфекційне запалення, яке вражає одночасно горло і мигдалики. Є одним з найбільш поширений захворювань в ЛОР-практиці.

Ларингофарингіт – запальний процес слизової оболонки горла та гортані. Виникає на тлі перенапруги голосових зв’язок, іноді супутнім фактором є приєднання інфекції. Проявляється у вигляді болю в горлі, кашлю і розладів голосу.

Риносинусит – це ЛОР-захворювання, при якому розвивається запалення слизової оболонки порожнини носа і навколоносових пазух. Хвороба проявляється набряком, утрудненим диханням і нежитю. Також риносинусит є серйозною небезпекою для здоров’я, оскільки може призвести до тяжких ускладнень.

Аероотит – це запальне захворювання середнього вуха, яке виникає через різкі перепади барометричного тиску. Найчастіше зустрічається у людей, робота яких пов’язана з ризиком баротравми – льотчиків, водолазів. Також іноді трапляється у пасажирів літака, які не користуються літальними берушами.

Коли між тиском в атмосфері і всередині порожнини середнього вуха виникає сильна різниця, барабанна перетинка втягується або випинається. Надмірний тиск у вухах може спровокувати мікротравми окремих структур, розрив мембрани, пошкодження слухових кісточок. При різких перепадах тканини травмуються, і розвивається запальний процес – аероотит. Зазвичай він носить катаральний характер, але якщо у вухо потрапляє інфекція, утворюється гній.

Вестибулометрія – це діагностика стану вестибулярного апарату. За допомогою цієї процедури можна визначити його функціональність, а також виявити відхилення і ураження. Лікарі призначають її людям, у яких підозрюють порушення вестибулярного апарату. Також вона рекомендована для професійних тестів у льотчиків, моряків, космонавтів і представників інших професій, де потрібна хороша координація рухів.

Слуховий прохід – це вузький довгастий канал, розташований в зовнішньому вусі. Він йде від вушної раковини і закінчується біля барабанної перетинки. Слуховий канал зовнішнього вуха відповідає за доставку звуків до середнього вуха і вироблення сірки, яка захищає внутрішні структури від інфекції.

Людські слухові проходи мають не просту будову. Зовнішній слуховий прохід на 1-3 складається з хрящової і фіброзної тканини, він злегка зміщений вниз. Тому коли лікар оглядає вухо, він злегка відтягує мочку догори. За зовнішнім відкривається внутрішній слуховий прохід, який сформований з кісткової тканини.

Барабанна перетинка – це тонка мембрана між зовнішнім і середнім вухом. При проходженні повітря вона створює коливання, які потім передаються до внутрішнього вуха. Також ця перегородка захищає барабанну порожнину від попадання сторонніх предметів. При деяких вушних хворобах рухливість барабанної перетинки може знизитися. У цьому випадку лікарі призначають пневмомасаж.

У ЛОР-органи людини може випадково потрапити чужорідне тіло. Найчастіше це трапляється з дітьми, та й дорослі не застраховані від таких ситуацій. Сторонній предмет може сильно нашкодити, тому важливо якомога швидше провести видалення сторонніх тіл з дихальних шляхів.

Помітили, що на шиї з’явилися підозрілі опуклості? Не варто ставитися до цього симптому байдуже. Можливо, він вказує на запалення лімфовузлів. Потрібно розібратися, чим це викликано, і постаратися усунути причину.

Слухопротезист – це фахівець, який займається аналізом аудіограми слабочуючих, його підготовкою до слухопротезування, підбором і налаштуванням слухових апаратів. Також він підтримує пацієнта в подальшому – йому можна задавати питання по адаптації, обслуговуванню, догляду та ремонту приладу.

Мигдалики – ділянки лімфоїдної тканини, які знаходяться в ротовій порожнині і носоглотці. Найбільші скупчення розташовані між піднебінням і язиком – їх називають піднебінними. Також у людини є трубні (біля отвору слухової труби), язикова і глоткова мигдалики. При хронічних запальних процесах в горлі лікарі часто призначають аналіз функцій піднебінних мигдалин – щоб зрозуміти, наскільки вони працездатні.

Для успішного лікування ЛОР-захворювань широко використовуються лікарські препарати. Найчастіше це антибіотики, протизапальні та інші речовини. Іноді буває необхідно ввести ліки безпосередньо в осередок запалення. Такі точкові вливання мають велику інтенсивність впливу в порівнянні з промиваннями, компресами, інгаляціями і іншими методами.

Ще вчора ви відчували себе нормально, а сьогодні раптом заклало вухо, і погано чути мову та інші звуки. Знайома ситуація? Не варто лякатися – можливо, це не підступає глухота, а банальна пробка у вусі, яка перекриває слуховий канал. Це неприємно, але можна виправити, особливо якщо не запускати. Розповідаємо, чому виникає така проблема, і як пробити вухо, якщо заклало!

Зниження слуху у людей – це дуже актуальна та велика соціальна проблема. Люди с вадами слуху страждають від цього фізично та морально. Приглухуватість чи глухота поступово віддаляє людей від суспільства, робить їх дратівливими, замкнутими, депресивними. Хвороба перекреслює їх мрії, сподівання, ускладнює побут та особисті відносини. Вони мріють про повернення нормального слуху, щоб жити повноцінним життям.

В наш час сучасні технології дають можливість поліпшити або повернути слух при будь-якому виді цієї патології, навіть у зовсім глухих людей, але успіх при цьому залежить від точного підбору слухових апаратів. Існують спеціалізовані центри слуху «Беттертон», де кваліфіковані сурдологи проводять індивідуальний підбір та налаштування слухових апаратів. 

Головне, що треба знати про слухові апарати – це медичні прилади. Тому їх повинен підбирати виключно лікар, який розбирається в усіх нюансах цих систем. Щоб визначитися з вибором, він проводить обстеження пацієнта та аналізує його аудіограму. Спираючись на ці дані, він визначається з технічними характеристиками, які повинні мати прилади.

Чому це важливе? Справа в тому, що коли слухові апарати підібрані неправильно, вони можуть нашкодити здоров’ю. Наприклад, якщо рівень гучності неправильно налаштований, у людини підвищується тиск. Також в цих приладів є протипоказання: захворювання центральної нервової системи, психічні розлади, інсульти, інфаркти, загострення отиту.