Коротколатентні слухові викликані потенціали

By Ольга Володимирівна Передерій Діагностика слуху, Дослідження 0 Коментарів

Однією з найбільш ефективних методик об’єктивної аудіометрії, на думку фахівців, є так звана КСВП, або реєстрація коротколатентних слухових викликаних потенціалів. Даний метод дослідження слуху є різновидом електрофізіологічних досліджень і відрізняється високою ефективністю. Варто відзначити, що однією з основних переваг такої методики є можливість виявити конкретне місце ураження слухової системи, причому діагностику можна проводити, починаючи з народження. Ці, а також деякі інші параметри, роблять КСВП на сьогоднішній день єдиним методом, що дозволяє максимально об’єктивно оцінити зниження слуху у дітей і дорослих.

Опис дослідження

На чому ж заснована дана методика? Почнемо з того, що її застосування передбачає вплив на особливі електричні потенціали, звані коротколатентними, вони виникають в стовбурі мозку та інших структурах слухової системи, і є відповіддю на звукове подразнення. Саме за рахунок реєстрації подібних викликаних потенціалів можна зробити діагностику слуху, а також визначити місце розташування ураженої зони в слуховий системі пацієнта. Подібна методика абсолютно безпечна і нешкідлива, за рахунок чого може застосовуватися навіть у новонароджених, однак її проведення вимагає особливої кваліфікації і великого досвіду фахівця, який керує процедурою. Крім цього, методика КСВП вимагає спеціальної сучасної апаратури, а також подальшого грамотного дешифрування та інтерпретації отриманих за допомогою проведення дослідження результатів.

Центр слуху «Беттертон» пропонує унікальну послугу – досліджування дітей і дорослих методом КСВП з допомогою високоякісного обладнання та виключно професійних кваліфікованих фахівців.

СВП – позначення та типи

Слуховими викликаними потенціалами або СВП називаються особливі коливання електричного потенціалу, які виникають у слухових висхідних шляхах, починаючи від волоскових клітин, равлика внутрішнього вуха і аж до слухової зони кори головного мозку, і є відповіддю на звукові стимули. Як показує практика, подібні коливання можуть реєструватися безпосередньо з нервових клітин, однак таке можливо виключно в експериментальних умовах. Якщо ж говорити про використаних на практиці дослідженнях, тут СВП реєструються з шкірних поверхонь. Після відтворення сигналу викликані потенціали виникають миттєво і тривають протягом приблизно 1 секунди. Якщо говорити про характеристики СВП, то на сьогоднішній день виділяються відразу два показника:

Латентність – це час виникнення конкретного слухового викликаного потенціалу щодо того моменту, в який був поданий звуковий стимул. Вимірюється ця величина в мілісекундах. Розмір латентності прямо пропорційний рівню генерації потенціалу в слуховій системі.
Амплітуда – це величина, що показує відхилення електричного потенціалу між активними електродами щодо нейтрального. Даний показник прямо пропорційний рівню генерації за рахунок зростання кількості нейронів на різних рівнях слухової системи і вимірюється в мікровольтах (мільйонних частках вольта).

Окремо варто відзначити, що на показники латентності амплітуди слухових викликаних потенціалів значною мірою впливає рівень поданого звукового стимулу, зокрема чим сильніше останній, тим менше буде показник латентності і вище показник амплітуди.

Ранні та пізні слухові викликані потенціали

Ранні слухові викликані потенціали називаються також коротколатентними, оскільки з’являються вони з найбільш низькими показниками латентності, що складають 10-30 мілісекунд. Такі слухові потенціали виявляються практично повністю сформованими ще під час внутрішньоутробного розвитку і в цілому за формою схожі у всіх людей, незалежно від їх віку та особливостей. Реєструються такі слухові викликані потенціали незалежно від зовнішніх параметрів, до яких відносяться слуховий досвід, увага до звукового стимулу і чи знаходиться пацієнт під час дослідження у стані сну або неспання. Варто відзначити, що незважаючи на аналогічну форму, деякі індивідуальні відмінності у різних людей вони все-таки мають, однак ті занадто незначні для впливу на результат. За рахунок усіх цих характеристик, застосування методики дослідження ранніх СВП є однією з найбільш надійних і об’єктивних діагностик в клінічній практиці.

Пізні слухові потенціали мають довгу латентність, за що також називаються середньо – і довголатентними СВП. На відміну від ранніх, вони формуються поступово, одночасно з розвитком слухового аналізатора, та можуть фіксуватися виключно в стані неспання. Такі слухові викликані потенціали багато в чому залежать від слухового досвіду, уваги до виробленого стимулу, вікового порогу і при цьому можуть істотно відрізнятися у різних людей. Саме через ці особливості застосовується подібна методика виключно в наукових роботах і експериментах.

Говорячи про сигнали слухових викликаних потенціалів, варто відзначити, що вони досить слабкі, і значно менше електричної активності мозку при електроенцефалограмі або м’язів при електроміографії. Крім цього, вони також менше не тільки оточуючих електромагнітних полів, але і електричного шуму, видаваного реєструючим приладом. Через ці особливості, для виявлення слухових викликаних потенціалів необхідно реєструвати безліч відповідей на однаковий звуковий стимул, зокрема мова йде про сотні або навіть тисячі результатів. Реєструються СВП-сигнали спеціальним приладом – аналізатором.

Аналізатор являє собою особливий медичний прилад, що генерує і подає пацієнту калібровані звукові стимули, знімає слухові викликані потенціали зі спеціальних електродів, що кріпляться до шкіри голови обстежуваного. Також цей прилад накопичує електрофізіологічні відповіді на звукові стимули, які подаються, і усуває їх, за рахунок чого відбувається зниження випадкових шумів і виділення на їх тлі саме СВП.

Коротколатентні слухові викликані потенціали – КСВП

Як ми з’ясували вище, саме в практиці використовуються виключно коротколатентні СВП, які являють собою результат електрофізіологічної активності у відповідь на вироблений приладом звуковий стимул. Якщо говорити про тривалість КСВП, то вона з усіх СВП найкоротша – її показники варіюються в межах 10 мілісекунд у дорослих, та 20-30 мілісекунд у новонароджених.

Основною діагностичною цінністю коротких слухових викликаних потенціалів є прекрасна обізнаність сучасної медицини про їх джерела, за рахунок чого діагностика подібного типу відрізняється високою ефективністю. При цьому на КСВП не впливає увага обстежуваного до звукових стимулів, його загальний стан, а також чи знаходиться пацієнт у стані неспання або обстеження проводиться під час сну. Крім цього, КСВП відрізняється дуже високою повторюваністю і відтворюваністю, а нормативи латентності хвиль добре визначені для всіх вікових груп, в тому числі і для новонароджених. Також, серед важливих моментів такого обстеження, можна відзначити його нетривалість – воно займає 1-2 години, за рахунок чого за один, максимум два прийому лікаря можна отримати точні дані про стан слухової системи.

КСВП у пацієнта реєструють в результаті дії коротких звукових подразників – в цьому випадку можуть використовуватися як широкосмугові клацання, так і короткі тональні посилання. Однією з небагатьох складнощів процедури КСВП є її досить мала амплітуда, зокрема найбільша хвиля має амплітуду з показниками 0,1-0,5 мікровольт.

Дослідження слуху методом коротколатентних слухових викликаних потенціалів широко використовується для діагностики слухових порушень у людей різного віку. Однак особливу ефективність вони показали при дослідженнях маленьких дітей, які ще не почали розмовляти. При цьому для дітей проведення КСВП використовується з наступною метою:

проведення скринінгу;
виявлення та оцінювання порогів чутності як шуму, так і аудіометричних тонів;
виявлення необхідності слухопротезування та кохлеарної імплантації;
проведення діагностики різних дефектів органів слуху;
виявлення слухової нейропатії;
визначення оптимальних параметрів для подальшого налаштування слухового апарату.

Поведінка КСВП у дорослих дозволяє досягти наступної мети:

діагностувати порушення слухового нерву, у тому числі невральне та ретрокохлеарне, а також пухлини;
діагностувати ретрокохлеарні порушення слухового аналізатора;
зробити лікарсько-трудову експертизу розладів слуху, які викликані шумом на виробництві;
з великою точністю оцінити поріг чутності пацієнта;
ефективна для виявлення пацієнтів, що симулюють порушення слуху.

Реєструють короткі слухові викликані потенціали з поверхні шкіри за допомогою двох активних електродів, розташованих, відповідно, на мочці вуха і верхній частині лоба. Крім цього, під час діагностики використовується також ще один нейтральний електрод, розташовувати який можна вільно, однак для зручності найчастіше вибирається також розташування на лобі. Варто зазначити, що дослідження слуху за КСВП вимагає не тільки високотехнологічного сучасного обладнання, але і кваліфікованого досвідченого спеціаліста, що проводить обстеження, оскільки для діагностично значущого проведення дослідження слуху необхідно чітко знати і застосовувати методики і правила даного обстеження.

Аналізатор СВП

Сучасні прилади для реєстрації КСВП являють собою досить складні пристрої, що дозволяють не лише генерувати звукові стимули, але і виділяти та підсилювати КСВП, а також пригнічувати і послаблювати зовнішні і фізіологічні електромагнітні шуми. Крім цього, в сферу впливу аналізаторів входить обробка результатів дослідження, їх аналіз, а також збереження.

Під час фіксації та аналізу коротких СВП на електродах з’являються, крім самих КСВП, інші види потенціалів, які викликані різними чинниками, в тому числі роботою мозку, м’язової активністю та іншими. Варто зазначити, що амплітуда вищеописаних потенціалів значно вище, ніж цей показник у КСВП і тому, для того щоб виділити короткі слухові викликані потенціали на тлі інших, необхідно значно послабити або ж повністю усунути різні фонові електрофізіологічні та електромагнітні шуми до амплітуди з меншими показниками, ніж амплітуда самих КСВП. Даний процес здійснюється на підставі відмінності між шумами, які мають випадковий характер, і КСВП, що стабільно повторюються при кожній подачі звукового сигналу. Таким чином, у вухо пацієнта подаються певні стимули велику кількість разів, електрична активність яких фіксується приладом, після чого отримані дані підсумовуються, а потім аналізатор усереднює отримані показники.

З тієї причини, що шум носить випадковий характер, з плином часу він усереднюється, а його середня амплітуда значно знижується і таким чином при обробці всіх отриманих відповідей показники амплітуди саме шуму прагнуть до нуля. Для проведення максимально достовірного КСВП обстеження, пацієнту дають відразу кілька тисяч стимулів і усереднюють, відповідно, таку ж кількість відповідей, за рахунок чого зменшується амплітуда шуму, а самі КСВП стають набагато більш явними.

Сучасні аналізатори КСВП дають максимально достовірні результати на вироблені приладом широкосмугові клацання, показники яких становлять близько 70-80 дБ і більше, як при нормальному слуху пацієнта, так і зі зниженими його показниками. Однак по мірі зменшення сили звукового стимулу і наближення до порогового показника, який становить 10-20 децибел, реєстрація КСВП стає досить важкою, особливо в тому випадку, якщо обстежуваний знаходиться в стані неспання або ж в якості впливу використовуються тональні стимули. У перерахованих вище випадках достовірними можуть вважатися тільки дані найбільш досконалих аналізаторів КСВП, у тому числі тих приладів, які має центр «Беттертон».

Звукові стимули для реєстрації КСВП

Звукові стимули для реєстрації КСВП – це досить короткі звукові сигнали, зазвичай використовуються клацання або ж короткі тональні посилання. Якщо говорити про клацання, то воно являє собою широкосмуговий тип сигналу, що генерується особливим електричним імпульсом, тривалістю 100 мікросекунд. Подаються звукові стимули пацієнту з допомогою різних телефонів, зокрема повітряних або кісткових.

Серед особливо значущих характеристик КСВП-стимулів можна в першу чергу виділити їх полярність, показник якої визначається напрямком зміщення діафрагми телефону. Зокрема виділяють наступні типи полярності:

показник розрідження – при якій напрямок зміщення діафрагми протилежний вушному, за рахунок чого у вусі пацієнта виникає негативний звуковий тиск;
показник згущення, при якій діафрагма рухається в бік вуха, утворюючи за рахунок цього у вусі пацієнта позитивний тиск.

Серед інших важливих показників КСВП можна з упевненістю виділити частоту прямування – стандартні значення даного показника складають від 20/сек до 40/сек. Оскільки для ефективного виявлення відповіді і шуму необхідно отримати близько двох тисяч результатів, то визначити один КСВП-результат стимулу, що подається, можливо не раніше, ніж за хвилину-півтори . При цьому, у міру зниження показника звукового стимулу, що подається, і наближення останнього до крайніх показників чутності, для ефективного дослідження потрібно отримати більше результатів на стимули, що подаються на кожному рівні, зокрема, цей показник повинен становити близько 4-5 тисяч, за рахунок чого тривалість зросте приблизно до п’яти хвилин.

Крім цього, ще одним важливим параметром можна назвати форму огинаючої звукових коливань, що значно впливає на амплітуду відповіді КСВП на звукові тональні стимули.

Визначення компонентів коротколатентних СВП

Результатами або відповідями коротколатентних СВП на стимули, що подаються, в стандартному варіанті є комплекс піків і западин, що також є результатом рівня звукового тиску на вироблювані стимуляції клацанням, які з’являються впродовж приблизно п’ятнадцяти м/с після того, як буде зроблений стимул. На сьогодні, при аналізі КСВП-відповіді виділяють сім піків, що позначаються на практиці римськими цифрами. Варто відзначити, що конкретно для клінічних досліджень слуху використовуються виключно перші п’ять піків відповіді КСВП. Розглянемо кожен з них детальніше.

Пік V КСВП є найбільш високоамплітудним з усіх і має унікальну западину хвилі коротколатентних СВП, яка слідує за нею. Саме за рахунок цієї западини можна ефективно і точно ідентифікувати даний пік. Унікальною характеристикою піку V вважається його первинна реєстрація з усіх інших піків, за умови низьких граничних рівнів стимуляції, оскільки інші піки можуть визначатися виключно при надпорогових рівнях. Межа виявлення даного піку є орієнтиром при виявленні крайніх значень КСВП, що дозволяє ефективно визначити ступінь проблем зі слухом у обстежуваного.

Як показують останні наукові дослідження, створення піків I і II обумовлено особливою електрофізіологічної активністю, вироблюваною слуховим нервом, тоді як піки III, IV і V генеруються на рівні стовбура мозку, що значно збільшує значення коротколатентної СВП для топічного дослідження, у тому числі для визначення невриноми слухового нерву.

Підготовчі процедури перед КСВП-діагностикою

Одним з найбільш важливих умов успішного і ефективного проходження пацієнтом КСВП-дослідження є своєчасні підготовчі процедури, що проводяться безпосередньо перед дослідженням. В першу чергу, перед тестом шкіру пацієнта в місцях з’єднання з електродами протирають спиртовим розчином і пастою для зменшення електричного опору. Після цього, на вже оброблені шкірні покриви, прикріплюються електроди, з’єднані з передпідсилювачем аналізатора КСВП, а в кожне вухо вводять спеціальні вкладиші, сполучені з телефонами, що забезпечують подачу вищеописаних стимулів. При цьому, для зменшення електрофізіологічного шуму, необхідно, щоб пацієнт перебував у максимально розслабленому для нього стані. У тому випадку, якщо необхідно обстежити дитину, то робити це краще в стані природного сну. Варто відзначити, що старі аналізатори КСВП мають величезну чутливість до опору шкіри, за рахунок чого при проведенні обстеження потрібне використання наждачного паперу, що заподіює пацієнту досить неприємні відчуття. У центрах слуху «Беттертон» використовується виключно сучасне обладнання, яке не потребує подібних процедур не викликає ніяких негативних відчуттів.

Клінічний аналіз КСВП

У клінічному аналізі КСВП виділяють відразу цілий ряд важливих для дослідження слуху моментів, у тому числі:

Наявність або ж відсутність коротколатентних СВП – для виявлення даних показників у дітей різного віку в слуховий прохід малюка подається звуковий стимул, представлений у вигляді широкосмугового клацання, стандартні параметри якого становлять 30 дБ нПС. У тому випадку, якщо коротколатентний СВП-результат спостерігається, то можна з упевненістю визначити, що зі слухом дитини все в порядку, при його відсутності можна впевнено говорити про порушення.
Поріг виникнення КСВП – даний показник є, по суті, нижнім рівнем звукового стимулу, що подається пацієнтові, за яким йде КСВП-відповідь. Даний показник дозволяє визначити та оцінити особливості проблем зі слухом і ступінь їх значущості у пацієнтів різного віку. Крім цього, використовуючи дану характеристику, можна ефективно оцінити пороги чутності пацієнта на аудіометричних частотах, що дозволяє з великою точністю вибрати й визначити оптимальні налаштування для апарату, коригуючого слух. Обстеження проводиться окремо для кожного вуха – для цього подають стимул з середнім значенням і, при наявності КСП-відповіді, рівень поступово знижують. Порогом вважається останній рівень, на якому присутня КСП-відповідь. Таке обстеження широко використовується в сучасних аудіологічних обстеженях за рахунок високої точності та ефективності, проте воно є одним з найбільш тривалих.
Показники морфології хвиль короколатентних СВП – даний показник є сукупністю різних ознак, що дозволяють диференціювати патології роботи слухового аналізатора. У цьому випадку вивчається амплітуда піків, тривалість проміжків між ними і т. д.
Виявлення патологій на рівні слухового нерву і стовбуру мозку – з’ясовуються методом вимірювання проміжків між піками, а також їх абсолютних показників латентності. Також, при наявності у пацієнта таких порушень, у дослідженні цілком можливий прояв КСВП-відповіді з низькими показниками амплітуди піків.
Показники латентності піків КСВП – ця характеристика показує часовий проміжок, за який поданий пацієнту стимул, на який реагує пацієнт, пройшов від початку до верхівки піку. У тому випадку, якщо в обстежуваного ці показники відхилені від норми, значить можна зробити висновок про присутність у пацієнта будь-яких дефектів слухового аналізатора, за рахунок їх здатності впливати на проходження нервових імпульсів. Варто зазначити, що при даному дослідженні особливо звертається увага на характеристики латентності піків III і V.
Показники міжпікових інтервалів – подібна характеристика з’ясовується порівнянням міжпікових проміжків I-III та I-V, після чого отримані показники порівнюють з нормативами. У тому випадку, якщо отримані дані перевищують норму, то мова йде про наявність у обстежуваного ретрокохлеарних патологій.
Міжвушна асиметрія латентності піка V – досить серйозна характеристика, широко вживана при аудіологічному визначенні дефектів слухового нерва, причиною яких є пухлини. Розбираючи цей показник, необхідно порівняти показники латентності піка V КСВП результату кожного вуха – в тому випадку, якщо різниця даних показників буде перевищувати норму, значить, мова йде про пухлину слухового нерва, розташовану на тій стороні, де буде визначатиметься подовжена латентність піку V.

КСВП як ефективна методика дослідження слуху у дітей різного віку, починаючи з народження

Як показують останні дослідження вчених, вроджені патології слуху десь в 10 відсотках випадків відносяться до невральних. Особливо даний показник високий у новонароджених, які перебувають понад п’ять днів в палаті інтенсивної терапії. КСВП-скринінг слуху є одним з найбільш ефективних і точних методів скринінгу у дітей, починаючи з народження, за рахунок унікальної можливості реєстрації периферичного, неврального і стволомозкового відділів слухового аналізатора. Під час проведення даного обстеження застосовується стимуляція клацанням, яке має фіксований рівень. У тому випадку, якщо в результатах спостерігається пік V КСВП, обстежуваний дуже успішно пройшов обстеження слуху.

Застосування у дитячому слухопротезуванні

При виборі та визначенні оптимальних налаштувань апарату корекції слуху для дитини найбільш доцільно орієнтуватися на тональні посилання для однієї з частот низькочастотного і високочастотного діапазону, що визначаються КСВП.

При цьому крайні показники КСВП вводять в спеціальну програму, яка перетворює ці показники в очікувані пороги чутності, враховуючи в тому числі частотно-специфічні фактори корекції. На підставі цих даних, все та ж програма ефективно і точно визначає необхідні налаштування для апарату, використовуваного для корекції слуху, зокрема мова йде про посилення, вихідний рівень звукового тиску, а також частотну характеристику.