Чи обов’язково перевіряти слух у новонароджених?
Вже на стадії внутрішньоутробного розвитку починається формування слухового апарату плода. Через півтора місяця після початку вагітності дитина має зачатки слухового аналізатора, а починаючи з 20-го тижня вона може розрізнити частоту й інтенсивність звуків, що надходять. Саме на цьому терміні закінчується формування слухового аналізатора, завдяки чому плід проявляє реакцію на звуки. Наприклад, дослідження показали, що голос матері приносить йому задоволення, тоді як рев моторів на автостраді змушує його нервувати. Після появи дитини на світ лікарі звертають пильну увагу на те, чи повністю сформувався орган слуху. Якщо є відхилення від норми, це може свідчити про проблеми з мовленням і, як наслідок, розумовим розвитком, що можуть згодом виникнути.
Два перших роки від народження неймовірно важливі для малюка в плані розвитку – як розумового, так і мовного. Дитина в цей період набуває досвід спілкування і вчиться задіювати навички, що мають пізнавальний і емоційний характер, тому близькі повинні всіма силами сприяти тому, щоб забезпечити їй постійні слухомовні умови. Коли цього не відбувається, дитина з порушеннями слухових функцій стикається в наступні роки життя з незворотними наслідками. Якщо на час початковому етапі втрачений, адаптаційні здібності та навички, що стосуються мови та письма, надолужити буде незрівнянно тяжче.
Вчені, до компетенції яких входить дослідження порушень дитячої слухової функції, авторитетно заявляють, що саме в перші чотири місяці життя дитини доцільно спрямовувати зусилля щодо розвитку цієї функції. При аудіологічних відхиленнях має сенс носіння слухових апаратів, причому прописувати їх слід якомога раніше — відразу ж після того, як діагностика показала порушення. Тут важливий кожен день. Згідно з статистикою, вже після 9 місяців від роду така апаратура набагато менш ефективна в плані корекції слуху та мови.
Батьків повинен стимулювати той факт, що рання діагностика та раннє слухопротезування здатні максимально спростити соціальну адаптацію дитини в більш пізньому віці.
Хто входить до групи ризику
Пора бити тривогу тоді, коли у новонароджених немає реакції на слабкі звуки, а тим більше, на шумові ефекти. Повна байдужість до іграшок, що видають звуки — наприклад, до брязкальців — свідчить про необхідність терміново звернутися до фахівця. Такий же висновок слід зробити, коли дитину, що розплакалася, неможливо заспокоїти ласкавими голосами батьків.
Потрібно бути особливо педантичним і уважними, якщо мати чи батько або близькі страждали захворюваннями, що стосуються порушень слуху, крім того, в тих випадках, коли вагітність розвивається на тлі несприятливих факторів — при наявності шкідливих звичок у матері або поганої екології. У зону ризику потрапляють і ті немовлята, матері яких у період вагітності перенесли будь-які інфекційні захворювання.
Методики перевірки слуху у маленьких дітей
Рекомендується проводити перевірку в декілька етапів на першому році життя дитини, а згодом звертатися до сурдологів двічі на рік. Сьогодні фахівці використовують новітні діагностичні методи для визначення функцій правого і лівого вуха. Головними учасниками досліджень виступають інноваційні електронні прилади. У ЛОР-центрі можна скористатися наступними типами діагностики:
Уникнути проблем, що відносяться до розвитку поведінкових і розумових навичок у новонародженого можна, якщо не нехтувати своєчасними діагностичними заходами.
Залишити відповідь