Дитяча слухова реабілітація

Дитяча слухова реабілітація і тестування здатності чути

By Ольга Володимирівна Передерій Діагностика слуху, ЛОР послуги 0 Коментарів

Щоб дитина добре розвивалася, всі її органи сприйняття повинні бути здоровими — у тому числі й органи слуху. Глухі діти позбавлені можливості сприймати й запам’ятовувати навколишні звуки, розуміти людську мову, спілкуватися з собі подібними та нормально розвиватися.

Тому малюки, у яких глухоту виявляють із запізненням, неминуче відстають від однолітків у розвитку – як у мовному, так і в психологічному. І чим пізніше буде виявлена проблема, тим вища загроза, що дитина так і не освоїть мову і стане інвалідом.

Причини приглухуватості

Дитяча глухота буває:

Вродженою:

порушення під час внутрішньоутробного розвитку;
генетична схильність;
алкоголізм або інфекційна хвороба матері під час вагітності (наприклад, герпес, краснуха та ін);
вживання вагітною лікувальних препаратів, що руйнівно впливають на здоров’я плода (аміноглікозидні антибіотики).

Придбаною під час пологів:

передчасні пологи (раніше, ніж через 8 місяців від початку вагітності);
маленька вага плода (менше ніж 1,5 кг);
підвищений білірубін у крові внаслідок резус-конфлікту матері та дитини;
вимушена штучна вентиляція легенів;
ненавмисне травмування органів слуху в процесі народження.

Що з’явилася вже після виписки з пологового будинку:

запальне захворювання середнього вуха (хронічний або гострий отит);
захворювання мозку (енцефаліт, менінгіт);
дитячі хвороби (кір, свинка та ін), що пройшли у важкій формі та з ускладненнями;
черепно-мозкова травма, в результаті якої був пошкоджений орган слуху;
лікування дитини аміноглікозидами або хіміотерапія.

Як розвивається слух у малюка

Етапи:

вже під кінець третього місяця розвитку плід починає розрізняти різноманітні звуки: материнський голос, музику та ін;
чотиримісячний малюк здригається від гучних звуків, повертає очі й голову в їхній бік;
в три-шість місяців дитина вже сама намагається видавати звуки (агукає);
ближче до однорічного віку діти починають вимовляти свої перші слова: «мама», «баба», «так», дай» і так далі;
у півтора року середній словниковий запас малят становить від двадцяти до п’ятдесяти слів;
дворічна дитина вже знає приблизно від ста п’ятдесяти до трьохсот слів. Вона повинна уміти будувати невеличкі речення, зрозумілі для дорослих;
чотирирічна дитина має пристойний словниковий запас, який поповнюється буквально кожен день (це вік «чомучок»). Мова повинна бути вільною, чіткою та зрозумілою, достатньою для вираження емоцій і бажань;
дошкільнята відмінно розуміють звичайну розмову дорослих, і самі легко вибудовують не тільки прості, але й складні речення.

Діагностика стану слуху

Якщо ви помітили, що ваш малюк не реагує на звукові сигнали, або якщо його мовленнєвий розвиток відстає від норми, терміново звертайтеся до педіатра. Дитячий лікар спочатку сам огляне дитину, а потім напише направлення на аудіологічне обстеження.

Основний метод, за допомогою якого можна виявити приглухуватість у новонароджених — так званий аудіологічний скринінг. До речі, його можна використовувати для дітей будь-якого віку, а не лише для немовлят. Якщо скринінг не підтвердив наявність приглухуватості, то можна не хвилюватися. Якщо ж виявилися проблеми зі слухом, дитина має бути направлена лікарем на більш ретельне обстеження.
Визначити точний поріг чутності для обох вух окремо допоможе тональна порогова аудіометрія. Цей діагностичний метод оцінює сприйняття звуку в широкому діапазоні, починаючи від 125 і закінчуючи 8000 Нz. Тестування проводиться в приміщенні, захищеному від сторонніх звуків, за допомогою відкаліброваного аудіометра, з використанням спеціальної, надійної методики. Спершу аудіолог перевіряє повітряну провідність звуку, а потім кісткову. В результаті складається аудіограма — таблиця, що відображає результати тестування.
Методика, яка спирається на поведінкові реакції дитини, які вона видає у відповідь на тихі звукові сигнали, має назву поведінкове слухове тестування. Цей метод в основному застосовують для більш старших діток, здатних сприймати експеримент як гру.
Щоб перевірити слухову чутливість у немовлят, використовуються так звані коротколатентні слухові викликані потенціали (КСВП). Цей метод полягає в перевірці слуху на рівні функціонування слухових провідних шляхів головного мозку. В процесі тестування методом КСВП на дитину надягають навушники, через які вона чує звуки різної інтенсивності — при цьому реєструється реакція її органу слуху.
Щоб дослідити стан равлика, існує унікальна методика – отоакустична емісія (ОАЕ). Під емісією мається на увазі «відповідь» равлика на звукові сигнали, що надходять у вухо досліджуваного через телефон. Ця «відповідь» записується за допомогою спеціального мікрофона — таким чином лікар отримує інформацію про функціонування волоскових клітин вуха пацієнта.
Щоб перевірити, в якому стані знаходиться середнє вухо і, зокрема, барабанна перетинка, застосовується тимпанометрія (імпедансометрія). В ході тестування через спеціальний шланг в слуховий канал вдувається струмінь повітря, і в цей момент фіксується, наскільки змінився тиск всередині вуха.