Щороку в Україні народжуються сотні дітей, які мають патології слуху. Важливість цієї проблеми полягає в тому, що зниження або втрата слуху веде до зміни або відсутності мовлення у дитини. Це сприяє подальшому порушенню повноцінного розвитку, як у фізичному, так і інтелектуальному відношеннях.
Які ж чинники впливають на розвиток приглухуватості або глухоти у дітей? Насамперед, це:
- генетична схильність (наявність у батьків, родичів уражень слухового аналізатора);
- інфекційно-вірусні захворювання, перенесені матір’ю під час вагітності (TORCH-інфекції, краснуха, токсоплазмоз, герпес, цитомегаловірус, грип);
- гестози вагітності;
- внутрішньочерепна мозкова травма, асфіксія плоду;
- гемолітична хвороба новонароджених, гіпербілірубінемія;
- недоношеність (маса тіла менше 1500 г, кількість за шкалою Апгар 0-4 за 1 хвилину або 0-6 за 5 хвилин);
- застосування ототоксичних препаратів (антибіотики аміногликозидового ряду, аспірин).
Для обстеження слуху у новонароджених зазвичай застосовують метод отоакустичної емісії (ОАЕ). Це безболісна процедура, яка може бути проведена навіть у сплячої дитини. Принцип методу такий: у кортієвому органі (вушному равлику) розташовані зовнішні волоскові клітини, які рухаються під впливом звуку, що видається зондом, і фіксуються динаміком на цьому ж зонді. Через принтер в графічному вигляді виводиться результат обстеження, на підставі якого лікар-аудіолог ставить діагноз.
Якщо Ваша дитина НЕ:
- прокидається або здригається при гучних звуках;
- проявляє реакцію на Ваш голос у вигляді завмирання, припинення плачу;
- дізнається голос матері до кінця першого місяця життя;
- повертає голову убік звуку іграшки або голосу в 3-4 місяці;
- збагачує свій лепет, у дитини не з’являються нові склади до віку у 10 місяців,
то для уточнення порушення слуху у Вашого малюка необхідно провести аудіологічне обстеження у фахівців, що дозволить вчасно знайти патологію та вжити заходів у разі необхідності.
