Оцінка сприйняття звуку за допомогою аудіометрії

аудіометричне дослідження слуху

Оцінка сприйняття звуку за допомогою аудіометрії

Цю медичну процедуру застосовують для ранньої діагностики втрати слуху.

Проводять її з різною метою – від кількісної оцінки рівня слуху при хронічних порушеннях слуху до профілактичних оглядів для виявлення професійних захворювань. А у випадках, коли потрібно підібрати слуховий апарат і виконати індивідуальне налаштування для конкретного хворого – аудіометрія являє собою незамінний інструмент.

Аудіометр – прилад для проведення дослідження – записує результати вимірювань у вигляді графіка. Аудіограма наочно показує нижній поріг чутності звуків, які може чути вухо пацієнта.

Найчастіше, аудіометрія призначається при таких захворюваннях:

  • нейросенсорна приглухуватість гостра і хронічна (простіше кажучи, зниження слуху);
  • захворювання середнього вуха;
  • отосклероз;
  • часті отити у дітей.

Методика виконання аудіометрії

Перш за все, лікар оглядає хворого. Цей процес називається відеоотоскопія – її завдання визначити, чи можна проводити дослідження. Оглядається зовнішній слуховий прохід, середнє вухо і барабанна перетинка. І якщо отоларинголог не знаходить протипоказань, призначається процедура аудіометрії.

Людське вухо сприймає звуки двома способами – через повітря і через кістки черепа. З того, яка з провідностей порушена – повітряна або кісткова – спеціаліст робить висновок про захворювання середнього вуха або патології внутрішнього.

Існує кілька різновидів процедури:

  • Тональна надпорогова аудіометрія проводиться для виявлення у пацієнта, що страждає приглухуватістю, особливої чутливості до гучних звуків. Цей неприємний симптом називається «феномен прискореного наростання гучності». Тобто, коли гучність звуку досягає деякого порогового значення, хворий відчуває неприємні, майже больові відчуття.
  • Мовна аудіометрія призначена для оцінювання рівня слуху у соціальному плані (здатності пацієнта підтримувати спілкування з оточуючими). Оцінка формується в процентному відношенні. Хворий прослуховує ряд слів (у запису чи вимовлені лікарем) і намагається максимально точно відтворити те, що чує. Кількість правильних результатів відносно до загальної кількості слів і є відсотковий показник розбірливості мови на слух.
  • Ігрова аудіометрія, як випливає з назви, орієнтована на діагностику слуху у дітей в ігровій формі.

аудиометрия

Розшифровка результатів

Отримана після проведення процедури аудіограма дозволяє спеціалісту зрозуміти, які частоти звукових сигналів є для пацієнта проблемними.

На графіку зображуються залежність гучності звуку (по вертикалі) у стандартних одиницях – децибелах (дБ), і частота цього сигналу в герцах (Гц).

Дві лінії – суцільна і пунктирна – позначають, відповідно, повітряну і кісткову провідності. Звуковий сигнал подається двома способами – через динамік або через спеціальний вібратор, при прикладанні до кісток черепа.

Неважко здогадатися, що здорова людина з нормальним рівнем слуху побачить на своїй аудіограмі майже пряму лінію на рівні, приблизно, 25 дБ. З віком високі звуки починають сприйматися гірше, тому область графіка з високими частотами (правий край) опускається вниз, сигналізуючи про низький рівень слуху.

Захворювання, що призводять до часткового або повного порушення слуху:

  • акустична травма;
  • невринома слухового нерва;
  • вікова втрата слуху;
  • хвороба Меньєра;
  • отосклероз;
  • професійна приглухуватість.

ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ ДО ЛІКАРЯ

    Або скористайтеся нашими чат-ботами

    viber bot БеттертонTelegram bot Беттертон

    Ваші дані захищені політикою конфіденційності.

    Поділіться цією публікацією

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *