Categories: Діагностика слухуПослуги логопеда

Путівник для батьків, що робити, якщо Ваша дитина не чує

Зміст сторінки:

Записатись на прийом

Якщо Ви помітили хоча б один пункт з переліку, Вашій дитині варто пройти повне обстеження слуху.

Ваша дитина не прокидається від шуму або гучних звуків;
Жодної реакції на голос батьків і власне ім’я;
Під час розмови дитина стежить за губами співрозмовника – підвищений зоровий контакт;
Жодної реакції на звуки – дзвінок у двері, хлопок в долоні, сигналізація в машині і т.д.;
Дитина неправильно вимовляє деякі звуки або відсутність закінчень у словах, пропуск звуків та інше;
Не чує шепітне мовлення.

Методи обстеження слуху:

КСВП

КСВП (Реєстрація коротколатентних слухових визваних потенціалів)– за його допомогою виявляються місця порушень у слуховій системі у дітей та дорослих. Цей метод є единою об’єктивною діагностикою виявлення проблем зі слухом у новонароджених та малюків, дітей шкільного і дошкільного віку. Метод КСВП не шкідливий та абсолютно безболісний для дітей та дорослих.

Щоб зменшити навколишній шум, під час обстеження паціент має перебувати в спокійному стані. Дітей обстежують в стані сну, тому процедуру частіше назначають на денну годину, коли дитина зазвичай лягає спати.

Імпедансометрія

Імпедансометрія – процедура діагностики слуху, що виявляє місце і характер порушень слухової системи та надає відомості про стан слухової труби, равлика, середнього вуха, слухових та лицьових нервів. Абсолютно безболісний та широко застосовуваний діагностичний метод для дітей та дорослих.

Отоакустична емісія

ОАЕ (отоакустична емісія)– процедура, під час якої надається акустична відповідь, яка є відображенням повноцінного функціонування слухового рецептора. За допомогою високочутливого мікрофону реєструються надзвичайно слабкі слухові коливання в зовнішньому слуховому проході. Це найбільш точний, безпечний, і безболісний тест, який виявляє дефекти у сприйнятті звукової інформації.

Аудіометрія

Аудіометрія – процедура проходить у звукоізольованій кімнаті. Паціент надягає спеціальні навушники та почує звукові сигнали, які подає прилад – аудіометр, та реагує на них натиском на кнопку. Для дітей існує ігрова аудіометрія.

Дітей краще підготувати заздалегідь. Під час ігрової аудіометрії дитина , коли почує сигнал у навушниках відповідає ігровими жестами.

Результатом аудіометрії є аудіограма – графічне зображення гостроти слуху. Під час теста, слух перевіряється на різних частотах.

Результати мають вигляд графіка характерної кривої. Під час аудіометрії вимірюється повітряна та кісткова провідності, і тестується розбірливість мовлення у пацієнта.

Аудіометрія це суб’єктивний метод діагностики слуху, але необхідне обстеження для реабілітації слуху.

Де можна пройти діагностику слуху:

Адреса: 03062 м. Київ, вул. Нивська, 2_Л, 1-й поверх (справа від супермаркету «Фуршет») метро «Нивки»

Телефони:

(044) 222-88-07
(066) 447-27-47
(096) 634-48-48

Режим роботи:

Пн-Пт – 09:00 до 19:00
Сб – 10:00 до 16:00
Нд – вихідний

Адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 103, станції метро «Вокзальна», «Університет».

Телефони:

(044) 222-88-02
(050) 444-15-75
(067) 239-69-18

Режим роботи:

Пн-Пт – 09:00 до 19:00
Сб – 10:00 до 16:00
Нд – 10:00 до 16:00

Адреса: м.Київ, вул. Андрія Малишко, 2, 3-й поверх, станція метро «Дарниця».

Телефони:

(044) 222-76-56
(050) 035-87-17
(096) 545-24-35

Режим роботи:

Пн-Пт – 09:00 до 19:00
Сб — вихідний
Нд — вихідний

Адреса: м.Київ, вул. Йорданська 17а, орієнтир «Велика Кишеня», станція метро «Оболонь»

Телефони:

(044) 222-03-22
(050) 050-78-75
(098) 636-89-79

Режим роботи:

Пн-Пт – 09:00 до 19:00
Сб — 10-00 до 16-00
Нд — вихідний

Ступені втрати слуху:

Ступінь страти слуху

I (туговухість)
II (туговухість)
III (туговухість)
IV (глухота)
V (глухота)

Середні пороги слуху

26-40 дБ
41-55 дБ
56-70 дБ
71-90 дБ
> 91 дБ

Слухова реабілітація

Це захід, що дозволяє поліпшити слух людини тим чи іншим шляхом.

Фізіологічні порушення

слухового аналізатора

Реконструктивна хірургія на середньому і зовнішньому вусі

I-III

ступінь туговухості

Реабілітація слуховими апаратами

IV-V

ступінь туговухості

Протезування кохлеарним імплантом

Слуховий апарат

Слуховий апарат – посилюючий електроакустичний прилад в слухопротезуванні, оснащений мікрофоном і не великим динаміком. Вони бувають кишенькові, завушні, внутрішньовушні. За методом обробки звуку розділяються на аналогові та цифрові. За способом передачі звукового сигналу можно розділити на: прилади кісткової провідності та повітряної провідності.

Як підібрати слуховий апарат?

пройти обстеження слуху для визначення потрібного типу апарату (кісткової провідності, повітряної провідності);
визначитись з видом слухового пристрою (кишеньковий, завушний, внутрішньовушний). Для дітей до 12 років не рекомендується використання внутрішньовушних слухових апаратів;
ознайомитись з ринком слухових рішень в Україні (оцінити переваги різних виробників слухових апаратів). Не поспішайте купувати перший запропонований!
щоб переконатись в ефективності вибраного приладу необхідно зробити в ньому аудіограму через малий проміжок часу (1-3 дня).

Де підібрати слуховий апарат:

знайдить своє місто у списку;
виберіть найближчий центр;
передзвоніть до нас і запишіться на безкоштовний підбір слухових апаратів.

Кременчук

Кохлеарна імплантація

Це операція з реабілітації слуху з встановленням спеціального пристрою, який бере на себе функції волоскових клітин равлика.

Кохлеарний імплант – це імплантований, хірургічним методом, електронний пристрій, за допомогою якого люди, в яких тяжка ступінь туговухості, або повністю глухі, сприймають звуки. На відміну від слухового апарату – кохлеарний імплант стимулює нерви, а не підсилює звук. При стимуляції вони функціонують всередині равлика внутрішнього вуха за допомогою електроімпульсів. Імплант не відновлює фізіологічний слух.

Також рекомендуємо прочитати наступні статті:

Імплант складається з двох частин. Перша встановлюється хірургічним шляхом під шкіру за вухом у кістку. Електрод вводять у равлик внутрішнього вуха, де він беспосередньо стимулює закінчення слухового нерва, який передає “звукову інформацію” у мозок. Друга частина – зовнішня, розташована на вусі. До її складу входять: мовний процесор, батарейний відсік, передавач. Обидві частини імплантату (зовнішня та внутрішня) взаємопов’язані та один без одного не функціонують.

Підготовка до кохлеарної імплантації

Обов’язковий слуховий досвід (слухопротезування слуховим апаратом не менше 6 місяців);
Додаткове обстеження призначене лікарем отоларингологом (обов’язково КТ, МРТ для виявлення аномалії будови равлика та слухового нерва);
Стати на чергу в ДУ “Інститут отоларингології ім. О.С.Коломійченка НАМН України” для отримання безкоштовного кохлеарного імпланта за державною програмою;
ВУ випадку купівлі імпланта за власний кошт, ознайомитись з ринком в Україні (оцінити переваги різних виробників). Не поспішайте купувати перший запропонований!

Обслуговування слухових апаратів та кохлеарних імплантів

В перший час (1-3 роки) після слухопротезування, перед налаштуванням слухових апаратів або кохлеарного імпланту необхідно робити аудіограму що 3 місяці, в подальшому 1 раз на півроку.

Реабілітація-абілітація

Реабілітація – це система заходів виховного та навчального характеру, яка направлена на доформування слухових та мовленнєвих навичок дитини, що сприяє її інтеграції до навчальних закладів для отримання необхідної освіти.

Абілітація – це процес розвитку функції, яка не була сформована. У дітей з порушенням слуху не сформована слуху, тому мова та мовлення не розвинені.
Після слухопротезування, щоб дитина навчилась слухати, розуміти та говорити необхідно:

Розвивати комунікативні навички (здатність взаємодіяти з оточуючими людьми користуючись мовленням)
Розвивати слухове сприймання оточуючих звуків за допомогою слухових апаратів або кохлеарного імпланту (виявляти, розрізняти, впізнавати не мовні та мовленнєві звуки, накопичувати в пам’яті слухові образи)
Розвивати мовні системи (навчити значенню багатьох слів, їх звуковому складу, об’єднанню слів у речення, накопиченню в пам’яті)
Розвивати усне мовлення, здатність висловлювати свою думку

Маленька дитина потребує розвитку додаткових навичок:

Розвиток дрібної та загальної моторики
Розвиток загальних уявлень про навколишній світ
Розвиток мислення, пам’яті, уваги
Розвиток емоційно-вольових якостей

Процес абілітації (реабілітації) довготривалий та кропіткий. Для правильного перебігу він має бути під наглядом команди фахівців (сурдопедагог, логопед, психолог).