Про лікаря

1. Посада: лікар-отоларинголог, спеціаліст з діагностики слуху.
2. Досвід роботи: 2 роки (з початку інтернатури).
3. Прийом пацієнтів: дорослі та діти від народження.
4. Фокус-експертиза: гострі та хронічні ЛОР-захворювання, дитячі ЛОР-проблеми,  аудіологічна діагностика слуху (ОАЕ, аудіометрія, тимпанометрія/імпедансометрія);
5. Локація за якою працює лікар: : м. Біла Церква, вул. Шевченко, 146, 1-й пов.(біля супермаркету АТБ)
6. Мова прийому: українська (за потреби доступна консультація англійською з перекладачем).

Софія Юріївна ЛОР-лікар, до якої звертаються, коли затяжний нежить, біль у горлі, отити чи закладеність у вухах заважають нормально працювати, вчитися й спати. Вона поєднує класичний клінічний огляд із сучасними інструментальними методами — ендоскопією, аудіометрією, імпедансометрією, ОАЕ для дітей.

На прийомі лікар послідовно з’ясовує скарги, збирає анамнез, показує батькам зміни на ендоскопічному зображенні, пояснює, як саме виникають симптоми та що робити, щоб уникнути повторів. План лікування завжди узгоджується з пацієнтом: обговорюються схеми, тривалість терапії, контрольні огляди та профілактика загострень.

З якими запитами допомагаю (коли варто прийти)

1. Нежить, закладеність носа, у тому числі тривала або часто повторювана (алергічний риніт, медикаментозний риніт, передній сухий риніт, гострий та хронічний риносинусит, у т.ч. хронічний поліпозний риносинусит, можливе викривлення носової переділки). 
2. Біль у горлі, першіння, «дряпання», дискомфорт при ковтанні (хронічний назофарингіт, гострий стрептококовий тонзиліт, рекурентний тонзиліт, постназальний симптом, гіпертрофія аденоїдних вегетацій). 
3. Кашель, що не минає після застуди (часто пов’язаний із постназальним симптомом, затяжними риносинуситами, хронічним назофарингітом).
4. Закладеність у вухах, шум/дзвін, відчуття «води» у вусі (дисфункція слухової труби, секреторний отит, зовнішній дифузний отит, отомікоз, перфорація барабанної перетинки, поліп слухового проходу, гематома слухового проходу).
5. Біль у вусі (у дітей) — при гострому та хронічному отиті, секреторному отиті, зовнішньому дифузному отиті, отомікозі, перфорації барабанної перетинки.
6. Часті ангіни, епізоди гнійних нальотів на мигдаликах (гострий стрептококовий тонзиліт, рекурентний тонзиліт, супутній хронічний назофарингіт, гіпертрофія аденоїдних вегетацій).
7. Затяжний синусит: біль/тиск у ділянці чола, щік, головний біль (гострий та хронічний риносинусит, у т.ч. поліпозні форми)
8. Епізоди носових кровотеч (у т.ч. рецидивуючі носові кровотечі на фоні переднього сухого риніту).
9. Підозра на зниження слуху у дитини (реакція на звуки, розвиток мовлення, скарги в садочку/школі).
10. Потреба у виготовленні індивідуальних зліпків для беруш/вкладишів.

Цей перелік не є повним. Якщо симптоми ЛОР-органів або зміни слуху заважають спати, працювати чи навчатись, варто записатися на очну консультацію, щоб з’ясувати причину й не допустити хронізації процесу чи стійкого погіршення слуху.

Діагностика на прийомі

Що входить у базове обстеження

1. Збір анамнезу: скарги, тривалість симптомів, хронічні захворювання, сімейний та алергологічний анамнез.
2. Огляд ЛОР-органів:
   1. отоскопія — огляд зовнішнього слухового проходу та барабанної перетинки;
   2. риноскопія — огляд слизової носа, носової перегородки, нижніх раковин;
   3. фарингоскопія — оцінка стану задньої стінки глотки, піднебінних мигдаликів, гортані (за можливості).
3. За показаннями — ендоскопія ЛОР-органів із виведенням зображення на екран (ніс, носоглотка, гортань), що дозволяє пацієнту/батькам побачити зміни власними очима.

Коли потрібні додаткові тести

1. Тональна аудіометрія — оцінка порогів слуху в дорослих та дітей від 5 років; дозволяє виявити зниження слуху на ранніх стадіях.
2. Отоакустична емісія (ОАЕ) — діагностика слуху в новонароджених і дітей до 5 років; використовується для скринінгу приглухуватості.
3. Імпедансометрія — оцінка стану середнього вуха та прохідності слухових труб (тимпанометрія, акустичні рефлекси); важлива при отитах, євстахіїтах, аденоїдній патології.
4. За потреби — направлення на лабораторні аналізи (загальний аналіз крові, мазки з горла/носа/вуха) або інструментальні методи (УЗД, КТ/МРТ пазух) для уточнення діагнозу.

План лікування

Після обстеження Софія Юріївна пояснює діагноз і можливі варіанти терапії простою, зрозумілою мовою. Разом із пацієнтом (або батьками дитини) обговорюється:

1. що саме викликало симптоми;
2. які ризики хронізації або ускладнень;
3. які кроки потрібні зараз і що робити надалі.

Схема лікування може включати:

1. медикаментозну терапію (місцеві спреї, краплі, системні препарати за потреби);
2. промивання лакун піднебінних мигдаликів при хронічному тонзиліті;
3. видалення сірчаних корків та патологічних нашарувань з зовнішнього слухового ходу;
4. продування слухових труб за Політцером для відновлення вентиляції середнього вуха;
5. рекомендації щодо режиму голосу, догляду за вухами, носом і горлом;
6. план контрольних оглядів, особливо при хронічних захворюваннях.