Оцінка сприйняття звуку за допомогою аудіометрії

Цю медичну процедуру застосовують для ранньої діагностики втрати слуху.

Проводять її з різною метою – від кількісної оцінки рівня слуху при хронічних порушеннях слуху до профілактичних оглядів для виявлення професійних захворювань. А у випадках, коли потрібно підібрати слуховий апарат і виконати індивідуальне налаштування для конкретного хворого – аудіометрія являє собою незамінний інструмент.

Аудіометр – прилад для проведення дослідження – записує результати вимірювань у вигляді графіка. Аудіограма наочно показує нижній поріг чутності звуків, які може чути вухо пацієнта.

Найчастіше, аудіометрія призначається при таких захворюваннях:

нейросенсорна приглухуватість гостра і хронічна (простіше кажучи, зниження слуху);
захворювання середнього вуха;
отосклероз;
часті отити у дітей.

Методика виконання аудіометрії

Перш за все, лікар оглядає хворого. Цей процес називається відеоотоскопія – її завдання визначити, чи можна проводити дослідження. Оглядається зовнішній слуховий прохід, середнє вухо і барабанна перетинка. І якщо отоларинголог не знаходить протипоказань, призначається процедура аудіометрії.

Людське вухо сприймає звуки двома способами – через повітря і через кістки черепа. З того, яка з провідностей порушена – повітряна або кісткова – спеціаліст робить висновок про захворювання середнього вуха або патології внутрішнього.

Існує кілька різновидів процедури:

Тональна надпорогова аудіометрія проводиться для виявлення у пацієнта, що страждає приглухуватістю, особливої чутливості до гучних звуків. Цей неприємний симптом називається «феномен прискореного наростання гучності». Тобто, коли гучність звуку досягає деякого порогового значення, хворий відчуває неприємні, майже больові відчуття.
Мовна аудіометрія призначена для оцінювання рівня слуху у соціальному плані (здатності пацієнта підтримувати спілкування з оточуючими). Оцінка формується в процентному відношенні. Хворий прослуховує ряд слів (у запису чи вимовлені лікарем) і намагається максимально точно відтворити те, що чує. Кількість правильних результатів відносно до загальної кількості слів і є відсотковий показник розбірливості мови на слух.
Ігрова аудіометрія, як випливає з назви, орієнтована на діагностику слуху у дітей в ігровій формі.

Розшифровка результатів

Отримана після проведення процедури аудіограма дозволяє спеціалісту зрозуміти, які частоти звукових сигналів є для пацієнта проблемними.

На графіку зображуються залежність гучності звуку (по вертикалі) у стандартних одиницях – децибелах (дБ), і частота цього сигналу в герцах (Гц).

Дві лінії – суцільна і пунктирна – позначають, відповідно, повітряну і кісткову провідності. Звуковий сигнал подається двома способами – через динамік або через спеціальний вібратор, при прикладанні до кісток черепа.

Неважко здогадатися, що здорова людина з нормальним рівнем слуху побачить на своїй аудіограмі майже пряму лінію на рівні, приблизно, 25 дБ. З віком високі звуки починають сприйматися гірше, тому область графіка з високими частотами (правий край) опускається вниз, сигналізуючи про низький рівень слуху.

Захворювання, що призводять до часткового або повного порушення слуху: