Categories: ЛОР послуги

Основні види і способи лікування втрати слуху

Існує стійке переконання, що корекція слуху за допомогою слухового апарату ще більш посилює приглухуватість. Насправді зниження функціональності слухової системи не пов’язане із застосуванням такого пристрою. Справжня причина полягає у наявності й подальшому наростанні проблем з судинами. На жаль, процес поступової втрати слуху зупинити неможливо, тому слуховий апарат з часом доводиться перенастроювати. У зв’язку з цим фахівці пропонують цифрові моделі слухових апаратів, перепрограмування яких виконується більш якісно і легко.

Аналогічна ситуація складається щодо зору. Лікар призначує окуляри, а через деякий час змушений замінювати лінзи на більш сильні. Причина цьому – зовсім не окуляри, а порушення в роботі серцево-судинної системи.

Чому знижується слух?

Насправді причин для виникнення проблем зі слуховою системою досить багато. Найбільш значущими з них є:

нейросенсорна приглухуватість, що характеризується ураженням звукосприймаючого апарату;
постійні гнійні середні отити, внаслідок яких відбувається порушення цілісності барабанної перетинки, поява рубців в барабанній порожнині. Взагалі, така проблема не виникає раптово, а починає проявлятися ще в дитячому віці;
отосклероз, що з’являється внаслідок розвитку аномальної кістки, яка, у свою чергу, заважає рухатися стремінцю. Через це порушується перебіг електричного імпульсу і слух знижується.

Нормально функціонуюча звукопровідна система сприймає зовнішній звуковий сигнал, посилює його з допомогою механічних коливань і перетворює їх в електричні імпульси.

Основні види та методи лікування отосклерозу

Залежно від здатності сприймати й проводити звукові сигнали, виділяють наступні види отосклерозу:

тимпанальний; особливість захворювання полягає в порушенні проведення звуку до слухового нерву. Тому, незважаючи на функціональність останнього, перетворення механічних коливань в електричні імпульси не відбувається;
кохлеарний; проявляється дисфункцією звукосприймаючої частини вуха;
змішаний; ситуація, коли мають місце проблеми як зі звукосприйняттям, так і зі звукопроведенням.

Тимпанальний вид отосклерозу добре лікується хірургічним втручанням і передбачає стовідсоткове відновлення слуху. Кохлеарний лікується частково, але після операції здатність чути повністю не відновлюється. У випадку зі змішаним типом отосклерозу правильно підібрана терапія дозволяє трохи поліпшити, але не повернути слух.

Лікування отосклерозу звичайно здійснюють за допомогою поршневої стапедопластики. Суть такої операції полягає у протезуванні стремінця і його закріплення на ковадлі. Таким чином системі звукопроведення повертається функціональність.

В цілому відсоток людей з отосклерозом становить 1-2, що аж ніяк не мало. При цьому на сьогодні однозначні причини походження цього захворювання не з’ясовані. Однак виявлено, що отосклероз – захворювання жіноче, переважно під час вагітності або незабаром після пологів. Наслідками хвороби є не тільки зниження слуху, але і шум у вухах, що з часом підсилюється.

Причини дзвону у вухах

Чи можна однозначно стверджувати, що тиннітус (шум у вухах) виникає тільки при отосклерозі? Звичайно, ні. Як і будь-які інші симптоми (наприклад, головний біль, постійна втома) тиннітус може бути проявом інших проблем, у тому числі:

набряклої від вологи сірчаної пробки у вусі;
гострого запалення середнього вуха;
травмування барабанної перетинки;
орстатичного колапсу (раптове зниження тиску після різкого вставання та шум у вухах);
приближення гіпертонічного кризу;
порушення кровообігу, спричиненого остеохондрозом шийного відділу;
онкологічного захворювання та іншого.

Якою б не була причина, ясно одне, ігнорувати шум у вухах не можна.

Гіперакузія як один із проявів патології слуху

Проблеми зі слухом можуть проявлятися не тільки його зниженням, але й надмірною чутливістю до звичайних звуків. Така патологія має назву гиперакузії – явища, коли людині доступний надто малий діапазон комфортних для сприйняття частот. Все, що поза цих меж, спричиняє неприємні, хворобливі відчуття. Здебільшого така ситуація спостерігається у літніх людей. Вигук невдоволення у відповідь на, здавалося б, неголосну промову спочатку дивує і сприймається як примха. Між тим це зовсім не примха людини у віці, це вплив гиперакузії.

Надмірна чутливість до звуків певної інтенсивності відома як феномен прискореного наростання гучності (скорочено ФПНГ). Характерна ознака полягає в різкому переході від стану «дуже тихо», коли вухо не сприймає звук, до стану «дуже голосно», коли акустичні сигнали спричиняють біль. До групи ризику, в першу чергу, належать пацієнти з нейросенсорною приглухуватістю.

Причини гиперакузії

Не завжди причинами гиперакузії стають захворювання слухової системи. Першопричиною цієї патології може стати тільки-но перенесений менінгіт, різного роду черепно-мозкові травми, онкологічні захворювання, ураження лицьового нерва тощо. Внаслідок цього, крім отоларинголога, люди часто звертаються до невролога. Наприклад, пацієнтом невропатолога може стати людина, у якої внаслідок менінгіту розвивається світлова та звукова фобія, спостерігаються стани, подібні до неврозу.

Показанням для відвідування отоларинголога служить ураження лицьового нерва, що знижує функціональність м’язів стремінця, які вже не перешкоджають звукопровідній системі. В результаті у вухо потрапляють звукові сигнали різної інтенсивності, які викликають біль.

Дивно, але слухова система орієнтована не тільки на отримання акустичної інформації ззовні, але й на захист вуха від занадто гучних звуків. Захисні механізми запобігають пошкодженню барабанної перетинки від сильного шуму, обмежуючи її коливання. Крім того, надмірний крик перевантажує слуховий нерв і може стати причиною його пошкодження.

Замість висновку

Важливість слуху переоцінити неможливо. Це те, що дарує нам повноцінність, красу, впевненість у собі, можливість живого спілкування, позитивні емоції. Глухота неминуче призводить до соціальної ізоляції, проблем у професійній діяльності, зниження активності. Саме тому одна з головних порад фахівців полягає в необхідності раннього звертання за допомогою, коли шанси на успішне лікування ще дуже високі.