Про спеціаліста

1. Вчитель-сурдопедагог вищої категорії.
   47 років досвіду.
2.  Працює з дітьми зі зниженим слухом та дорослими, які потребують мовленнєвої реабілітації.
3. Локація за якою працює лікар: м. Біла Церква, вул. Шевченко, 146, 1-й пов.(біля супермаркету АТБ)
4. Мова прийому: українська (за потреби доступна консультація англійською з перекладачем).

Віталій Володимирович — один із найдосвідченіших сурдопедагогів в Україні. Більшість його учнів успішно соціалізувались: закінчили школи, університети, здобули професії. Його підхід ґрунтується на тривалій практиці, правильному темпі навчання та індивідуальній роботі з кожною дитиною.

З якими запитами допомагаю

У дітей:

1. вроджена, рання або набута приглухуватість (однобічна чи двобічна, від легкої до глибокої; сенсоневральна, кондуктивна або змішана, у тому числі післяінфекційне чи післятравматичне зниження слуху);
2. затримка мовленнєвого розвитку, пов’язана зі зниженням слуху: бідний активний і пасивний словниковий запас, порушення граматичної будови мовлення, фонетико-фонематичні труднощі, короткі або нечіткі фрази;
3. труднощі з формуванням мовлення після встановлення слухових апаратів чи кохлеарних імплантів, не сформоване слухове сприйняття, низький «слуховий досвід»;
4. труднощі з розумінням зверненого мовлення й інструкцій, особливо в шумі (садок, школа), порушення слухової уваги, знижена розбірливість мовлення на слух;
5. шум у вухах, непереносимість гучних звуків, знижена толерантність до фонового шуму;
6. потреба у спеціальній програмі навчання слуханню, мовленнєвій та когнітивній адаптації, особливо при пізній діагностиці приглухуватості й пізньому старті слухопротезування.

У дорослих:

1. прогресуюча або раптова втрата слуху (у тому числі флуктуюча), погіршення розбірливості мовлення на слух, складно «чути в натовпі» чи в шумному середовищі;
2. порушення мовлення та комунікації після втрати слуху: важко підтримувати розмову, з’являється уникання спілкування, вторинні труднощі в роботі чи навчанні;
3. шум у вухах (тинітус), непереносимість гучних звуків, швидка слухова втома, відчуття перевантаження слуховою інформацією;
4. складнощі адаптації після слухопротезування чи кохлеарної імплантації: незвичний або «штучний» звук, низька переносимість посиленого звуку, відчуття, що «апарати не допомагають так, як очікувалось»;
5. нерегулярне використання слухових апаратів або процесора імпланта, відсутність стабільного слухового режиму;
6. потреба у програмі слухового тренування, поступовому нарощуванні часу носіння, реалістичному плані адаптації та супроводі родини.

Методи роботи

1. Логопедично-сурдопедагогічна діагностика.
2. Формування слухового сприйняття («навчання слухати»).
3. Робота з артикуляцією та розвитком чіткої вимови.
4. Постановка та автоматизація звуків.
5. Словникова та граматична робота.
6. Розвиток зв’язного мовлення.
7. Індивідуальні корекційні програми.
8. Динамічний моніторинг результатів.

Робота завжди проводиться в комфортному темпі, з опорою на можливості дитини та рекомендації аудіолога.

Як проходить консультація сурдопедагога

1. Знайомство з дитиною та бесіда з батьками.
2. Визначення рівня мовленнєвого розвитку.
3. Аналіз слухової історії: коли встановлено апарати, як дитина реагує на звук.
4. Тестування рівня сприйняття мовлення.
5. Формування програми занять — тривалість, частота, навчальні методики.
6. Регулярна робота з відстеженням динаміки та корекцією плану.

Дітям і дорослим створюються комфортні умови: заняття проходять у доброзичливій атмосфері та адаптуються під рівень пацієнта.