Високоякісне сприйняття
Усі знають, що для чистого звучання музики потрібні щонайменше дві колонки. Але мало хто задумується, чому це важливо.
Справа в тому, що тільки два джерела звуку можуть створити рівномірне, чітке і природне звучання. Те саме працює й у слухопротезуванні: один слуховий апарат дає лише частину картини, а два слухові апарати — дозволяють мозку обробити звук повноцінно.
Що це дає пацієнту:
- знижується потреба в максимальній гучності — слухати комфортно навіть на низьких рівнях;
- менше фонового шуму, шипіння, спотворень;
- звук звучить однорідно й натурально, як у стереосистемі.
Пацієнту комфортніше, приємніше, легше бути активним слухачем більш тривалий час
Коли працює система з двох слухових апаратів, сприйняття не розбивається на «почути → домислити → перепитати». Людині легше залишатися в тонусі діалогу, не випадаючи зі спілкування, не витрачаючи ресурс.
Бінауральне рішення дає змогу:
- Відчути ритм взаємодії — без затримок, розгубленості чи зайвих зусиль;
- Бути присутнім у бесіді: уважно слухати, реагувати швидко, не втомлюючись;
- Жити легше — коли кожне спілкування перестає бути випробуванням.
Коментар пацієнта Беттертон: Що я відчував — до і після бінаурального слухопротезування
До: Я сидів поруч — і водночас ніби десь осторонь. Слова зливалися в туман, голоси — наче крізь скло. Одне почув, інше втратив. Перепитував, ніяковів, втомлювався. Ставав тихішим. І не тому, що не мав що сказати — просто не встигав. Гучність тільки посилювала шум, але не давала розуміння. З кожною хвилиною в голові не залишалося сил на участь. Я був у розмові — але не з нею. Я був з людьми — але не з ними.
Після: Я більше не вгадую — я справді чую. Голоси не губляться, емоції — не прослизають між шумами. Мені не треба напружуватися, щоб зрозуміти. Я просто — в моменті. У кафе, на роботі, на прогулянці — я не “на фоні”, я всередині розмови. Два апарати — це як зняти фільтр між мною і світом. Це не про гучність — це про зв’язок, присутність, легкість бути з людьми.
Маскування суб’єктивного шуму – тинітус
“Багато пацієнтів запитують: чи справді два апарати допомагають при тинітусі? І відповідь — так, і ми бачимо це щодня.”
— пояснює лор-лікар мережі Центрів Беттертон Ірина Сергіївна Хуторна.
Тинітус — це не просто “дзвін у вухах”. Це суб’єктивний шум, що проявляється як писк, гул, шипіння або дзижчання. Він може виникати постійно або періодично, впливати на сон, концентрацію і навіть викликати тривожність. Більшість людей з порушенням слуху стикаються з ним — часто не розуміючи, що його можна полегшити.
Чому допомагає бінауральне слухопротезування?
“Коли мозок отримує більше реального звуку — з двох слухових апаратів одночасно — він перестає “шукати” фонові сигнали. Це знижує чутливість до шумів, і у багатьох пацієнтів тинітус значно послаблюється або зникає зовсім.”
Переваги двостороннього слухопротезування для фахівця
Ми завжди починаємо з пояснення загальної картини слуху — обговорюємо рівень втрати, особливості сприйняття, життєві сценарії, де слух має значення. Далі — пропонуємо рішення, спираючись не на шаблон, а на досвід, практику і чітке розуміння, що саме бінауральна система найчастіше дає найкращий результат.
Що дає бінауральне рішення з точки зору фахівця по слухопротезуванню?
- Точніше налаштування слуху — обидва апарати працюють синхронно, що дозволяє гнучко адаптувати параметри під життєві потреби;
- Більш передбачувана адаптація — пацієнти менше втомлюються, краще розпізнають мову, швидше звикають до нового звучання;
- Повна картина для діагностики і підтримки — ми бачимо, як мозок реагує на звук з обох боків, а не в “одновимірному” режимі;
- Глибший контакт із пацієнтом — коли він чує комфортно, наш діалог не переривається повтореннями, а фокус переходить на реальну підтримку.
Зручніше? Так. Якісніше? Безперечно. Виграють усі — слух, довіра, результат.
Два слухові апарати — простіше, ніж один?
Так, це може здатися парадоксом. Адже, з першого погляду, фахівець має налаштувати пару слухових апаратів, і начебто роботи — вдвічі більше.
Але сучасне бінауральне слухопротезування працює як синхронна система. Завдяки технологічному зв’язку між слуховими апаратами, фахівець не налаштовує два слухові пристрої окремо — він працює з однією узгодженою платформою, яка “читає” реакції мозку і середовища в реальному часі.
Що це означає на практиці?
- Менше ручних корекцій — слухові апарати взаємодіють між собою, адаптація відбувається плавно;
- Швидше звикання — пацієнт отримує природне звучання, не перенавантажуючи жодне вухо;
- Інтуїтивна діагностика — ми бачимо слухову динаміку як цілісну, а не дві окремі “зони налаштування”.
Отже, “два слухові апарати — більше клопоту” вже давно міф. Справжня якість від використання слухових апаратів — там, де слухові апарати працюють разом.
Що кажуть дослідження: як два слухові апарати покращують розуміння мови?
“Навіть коли ми чуємо звук, це ще не означає, що ми розуміємо його сенс. А в спілкуванні це критично.”
— пояснює лор-лікар мережі Центрів Беттертон Ірина Сергіївна ХУТОРНА.
Коли слуховий апарат працює лише з одного боку, розуміння мовлення — особливо в динамічних розмовах — часто порушується. Доводиться перепитувати, втрачати нюанси, або просто не брати участь у діалозі. Це не про техніку — це про якість життя.
За даними провідних досліджень у сфері аудіології [Journal of Audiology & Otology], пацієнти, які використовують бінауральні системи, демонструють покращення мовного розпізнавання на 40–50% у шумному середовищі порівняно з тими, хто має лише один слуховий апарат.
І це не абстрактна статистика — у практиці Беттертон такі кейси трапляються регулярно, реальна історія: мама з досвідом використання бінауральної системи:
“У мене донька, їй три. Кожного дня — нове слово, новий емоційний момент. А я… я чула її голос, але не завжди встигала вловити сенс. Було, як ніби дивишся мультик без звуку: щось відбувається, а ти поза кадром. Іноді вона щось казала, а я перепитувала — і той момент вже втрачено. Коли з’явився другий апарат, я наче вперше по-справжньому почула її. Її інтонації, радість, запитання. Це не просто про звук — це про бути поруч, у її світі.”
Бінауральна система — це не про “дорого чи дешево”. Це про можливість:
- брати участь у житті повністю,
- не відчувати ізоляцію,
- не напружуватись, щоб “дочути”.