Categories: Дослідження

Втрата слуху пов’язана з деменцією і хворобою Альцгеймера

Проблеми зі слухом сьогодні вже нікого не здивують. Саме тому тема приглухуватості, її лікування та профілактика, а також проблеми, що з неї випливають, стали дуже актуальними. Наука не стоїть на місці й новітні дослідження повідали нам про те, що приглухуватість тягне за собою ряд неприємних наслідків. Їх виявили дослідники популярного журналу «Архіви неврології», які в лютневому номері журналу розповіли нам про виконану роботу.

Вони стверджують, що дорослі з ослабленням чутності найбільш схильні до ризику розвитку хвороби Альцгеймера й недоумство в тому числі. Крім того, чим значніше втрата слуху, тим вище ризик розвитку деменції. Це дозволяє припустити, що ті, хто не має проблем з чутністю, можуть не хвилюватися, бо, найімовірніше, їм подібні наслідки не загрожують.

Начальник американського Національного інституту з проблем старіння, а також директор Baltimore доктор Луїджі Ferrucci (провідний автор експерименту «Поздовжній розріз у дослідженнях») стверджує, що існує певний зв’язок між втратою слуху у дорослої людини та віковим зниженням мозкової діяльності разом з пізнавальним процесом. Це свого роду інтелектуальна глухота.

Сумні прогнози та класифікація проблем зі слухом

На жаль, прогнози вчених зовсім не з приємних. Вже до середини століття очікується збільшення кількості потерпаючих від слабоумства чоловіків і жінок – близько 100 мільйонів людей по всій земній кулі, що приблизно дорівнює одній людині з вісімдесяти п’яти. Дослідження провели на більш ніж 500 чоловіків і жінок, віком близько 36-90 років, щоб вивчити зв’язок між недоумством і глухотою. При цьому ніхто з обраних кандидатів не страждав деменцією на початку дослідження і раніше, до 1990 року. Учасники групи перебували під спостереженням протягом чотирьох років і по закінченні дослідження їх розділили на три різні групи за ступенем втрати слуху:

«м’яка» (від 25 до 40 децибелів) – 125 осіб;
«помірна» (від 41 до 70 децибелів) – 53 особи;
«важка» (понад 70 децибелів) – 6 чоловік.

Автори дослідження впевнені, що м’який ступінь приглухуватості пов’язаний з невеликим ризиком деменції, у той час як він помітно збільшується серед тих, хто страждає від помірної та тяжкої глухоти. Дослідження також довело, що у дорослих людей у віці від шістдесяти років і старше ризик розвитку слабоумства більш ніж на 36% пов’язаний зі втратою слуху. Саме тому варто звернути на приглухуватість особливу увагу, адже доктор Тіффані Чоу стверджує, що комунікація може стати дуже важкою для пацієнтів, які страждають недоумством.

Інші причини втрати слуху

Дослідники пишуть, що приглухуватість може бути пов’язана з деменцією. Можливо, це відбувається внаслідок:

вичерпання резервів когнітивної та соціальної ізоляції;
вичерпання резервів охорони навколишньої деафферентації (знищення зв’язків нервових клітин);
поєднання цих шляхів.

У зв’язку зі збільшенням кількості людей з вадами слуху вкрай необхідні наукові дослідження механістичних шляхів її зв’язку з недоумством і реабілітаційна стратегія.

Подальші кроки у дослідженнях

Подальші дослідження повинні підтвердити або спростувати висновки. У разі їх підтвердження будуть розроблені нові стратегії та шляхи рішення проблеми, що дозволить запобігти появі деменції. Доктор Ferrucci твердо заявив, що своєчасне лікування приглухуватості запобіжить слабоумству. Однак він додав, що це нова для них асоціація, та як у будь-якій новій галузі, перш ніж вони будуть впевнені в причинно-наслідковому зв’язку між приглухуватістю й слабоумством, роботи буде чимало.

Деякі люди упевнені, що найбільш значущим чинником ризику захворювання хворобою Альцгеймера є біологічний вік, тобто чим старше, тим більше шансів захворіти. Також давно відомо, що цей ризик подвоюється кожні п’ять років по досягненні 65-річного віку. Саме на цій «широко поширеній думці було засноване це дослідження», про що заявив доктор Річард Б. Ліптон (заступник голови кафедри неврології в коледжі Альберта Ейнштейна в Нью-Йорку). «Але ж хтось у свої 90 знаходиться в будинку престарих, поки інші грають в гольф», – нагадав нам доктор Ліптон. Звідси висновок, що приглухуватість може бути біологічної, а не хронологічною мірою старіння.

Інший погляд на проблему

Доктор Ліптон вважає, що втрата слуху може бути наслідком пошкодження нервових клітин. У цьому випадку пошкодження зачіпають равлика й волоскові клітини внутрішнього вуха, які з допомогою вібрації відтворюють звук у вусі. І якщо є пошкоджені нейрони, вони впливають на слухосприйняття та можуть бути свого роду покажчиком на аналогічні пошкодження нервових клітин, що беруть участь в пам’яті й процесах пізнання.

Є також багато доказів того, що здатність чути втрачається при соціальній ізоляції, а когнітивні взаємодії захищають людину від деменції. У результаті втрата пізнавальної функції й стимулює великі ризики захворювання хворобою Альцгеймера

Запишіться на БЕЗКОШТОВНУ КОНСУЛЬТАЦІЮ в наших центрах слуху «Беттертон». Ми допоможемо вирішити ваші проблеми зі слухом. Дзвоніть за телефонами 222-88-07 / 222-88-02 / 222-76-56.Начніте добре чутно з нами!