Медична галузь не стоїть на місці і з кожним роком розвивається семимильними кроками, ця ж тенденція торкнулася і слухових апаратів, розроблених в комерційних цілях. Значно покращилася якість звуку і розширено функціональний діапазон за рахунок бінауральної обробки на інтелектуальному рівні.
Коли людина, що має придбану втрату слуху, вперше стикається з носінням слухового апарату, може виникнути дискомфорт. Який виникає за рахунок різниці між порогами гучності, до яких він звик, ще маючи здоровий слух. Тому вкрай важливо проводити постійне поліпшення слухових апаратів, адже від цього безпосередньо залежить, наскільки якісним і комфортним буде штучно посилений звук для людини.
Всі ми стикалися з тим фактором, що чим більше нам подобається нова річ, тим дбайливіше ми до неї ставимося, тим самим збільшуючи термін її служби. Теж саме стосується і СА, адже первісне враження найважливіше, тому так важливо дотримуватися високих стандартів якості при їх виготовленні, основним чинником яких є якісний звук.
Досі так і немає точного визначення якості звуку. Це обумовлено тим, що для кожної людини він індивідуальний, в якості наочної демонстрації слід привести його бачення людьми різних сфер діяльності:
Але не варто враховувати тільки перерахованих вище фахівців, кожен власник слухового імпланта якість слуху сприймає по-своєму, базуючись на досвіді, а також персональних перевагах.
Було виявлено, що звук, не схильний до посилення, більш схильний до впливів зовнішніх звукових факторів. Мається на увазі що реверберація, відлуння будівель і приміщень, фонова гучність і фоновий шум можуть мати вплив на якість одержуваного звуку, що подається СА. Тому для розробників дуже важливо, враховуючи вищеперелічені фактори, виробляти слухові апарати з умисним посиленням звуку, здатним відповідати заявленим нормам необхідної споживачам якості.
В якості основних критеріїв, які відповідають за визначення якості чутного звуку, виступає фактор акустичної прозорості. Сендлин у свій час ввів твердження, що АП являє собою відсутність різниці між якістю звуку для людини з СА і без нього. Ми ж будемо дотримуватися думки, що АП це ніщо інше, як «правильність» вихідного сигналу СА по відношенню до оригінального. Але в той же час, не варто упускати з виду той факт, що інші звуки також повинні сприйматися власником СА. Простіше кажучи, СА з максимальними характеристиками акустичної прозорості повинен відтворювати оригінальний звук, компенсуючи при цьому відсутність слуху власника.
Для визначення середньостатистичного позначення якісного звуку, багатьма дослідниками і вченими використовуються лабораторні дослідження та анкети. Але незважаючи на це, досі так і не виявлено загальноприйнятого способу визначати якість звуку.
Дослідник Діллон свого часу провів ряд експериментів, грунтуючись на показаннях шести стимулів. Одним з них було включення власного голосу випробовуваних. Завдання полягало в тому, що необхідно було на кожному етапі визначити якість звуку одного з двох СА. Це було потрібно для складання порівняльної характеристики кількох нових СА.
Кидсер, Латман і Манро для визначення якості звуку користувалися парним порівнянням, яке проявлялося у тестуванні власниками двох апаратів або двох параметрів налаштувань від одного СА. Основними критеріями визначення виступали чіткість і комфорт прийому звуку для випробуваного, у якості точок відліку для порівняння виступали лабораторна тиша і фоновий шум. Дана методика дозволяє мінімізувати суб’єктивність, що відбивається на якості оцінки.
Шенкман, Хегерман і Габриельсон є першопрохідниками методу визначення якості сприйманого звуку, який включає вісім критеріїв:
Цей метод успішно використовується при оцінюванні слухових імплантатів і не тільки, виробники навушників також гідно оцінили цей спосіб,
Хьюмс і Нарендран вважали за краще вивчити потенціал даного методу за рахунок вимірювання якості прийнятого звуку групою людей пенсійного віку. Чим спростували його універсальність під час персонального оцінювання якості. Адже все-таки цей метод більше розрахований на масове тестування в групах людей.
Луї вирішив піти іншим шляхом: виміряти якість звуку на прикладі його сприйняття власниками кохлеарних імплантів. Для цього всім випробуваним давали оцінити тембр музичних композицій за допомогою дихотомичної шкали, базуючись на значеннях 6 критеріїв. Люди, які зазнали випробувань, повинні були дати характеристику музичним зразкам. В якості критеріїв виступали приємність тембру для слуху, природність звучання, повнота музичної композиції, тьмяність звуку, насиченість музики, плавність звучання.
Данці Delta Senselab в нинішній момент займаються розробкою методики для оцінювання якості звуку на рівні тонких відмінностей в СА. Основним завданням є знаходження золотої середини серед зразків поєднання звуку, критеріїв, що відповідають за його якість, а також сприйняття підготовлених випробовуваних. Всі ці нюанси потрібні для розрізнення якості звуку в СА в ситуаціях, що виходять за рамки, базуючись на суб’єктивних оцінках.
Ґрунтуючись на дослідженнях, проведених раніше, можна стверджувати, що випробовувані, на прохання вибрати СА з найкращою якістю звуку, зупиняли вибір зовсім не на тих апаратах, які б вигравали за рахунок розбірливості мови. Людина схильна зосереджуватися на звучанні більше з естетичного боку, ніж з практичного, тому вибір і падав на апаратуру, що має значне низькочастотне посилення. І це, незважаючи на той факт, що протилежна характеристика кращим чином позначається на якісному сприйнятті мови випробуваним.
Відкинувши той факт, що якість відтвореного звуку і розбірливість мови є абсолютно різними поняттями, Кілліон дотримується думки, що вони є невід’ємною частиною одного тандему. Його твердження базується на тому, що високий поріг якості одержуваного звуку в обов’язковому порядку супроводжується здатністю розпізнавати мову під час стороннього шуму. Інші дослідники, Соуза і Бойку, зазначили, що якщо показники, які відповідають за чіткість звучання виголошуваної промови, випробувати компресією, що знаходиться в одному каналі широкого динамічного діапазону, то між ними спостерігаються високі значення кореляції. Виходячи з цього, вищевказаний зв’язок між цими двома критеріями до кінця досі не з’ясований.
Вивчаючи спостереження людей похилого віку, які нещодавно стали володарями лінійно запрограмованих СА і користувалися ними кожен день більше 4 годин, Лантман і Манро зробили ряд висновків, що стосуються комфортності та особистих уподобань кожної людини. Але насамперед дані дослідження були спрямовані на якість одержуваного звуку:
Тривалість досліджень близько місяця майже ніяк не вплинула на сприйняття загальної якості одержуваного звуку у випробовуваних. Це означає, що цього часу було недостатньо для аналізу.
Символи білатерального типу визначають якість звучання білатеральному налаштуванню СА. За допомогою двох апаратів було виявлено більш високу якість звуковідтворення з урахуванням чіткості, місткості, повноти і загальної якості звукових хвиль.
В ході досліджень було виявлено, що найкращими і найбільш об’єктивними свідченнями під час випробувань СА є дані, отримані в процесі обробки свідчень людей із вадами слуху на обидва вуха. Адже вони здійснюють більш точний висновок щодо якості звучання за рахунок зменшення диференціальної інтенсивності по порогах. Що, в свою чергу, впливає на поліпшення природного сприйняття звуку.
Для оцінювання комфортності носіння і якісності СА значна частина перерахованих вище методів керується двома типами факторів: зовнішніми і внутрішніми. Внутрішніми факторами прийнято вважати стать, демографічні показники, ступінь втрати слуху, наявність контакту з СА (тобто його носіння), вік. До зовнішніх відносяться – якість звучання, естетичність СА, користь від носіння, проблематика налаштування і своєчасність консультацій.
Частина досліджень показала, що якість звуку і позитивне ставлення власників СА до своїх апаратів взаємопов’язані між собою. Кочкін ж, на основі подібних досліджень, у свою чергу виділив три основних фактори, які найбільш точно визначають якість звуку.
Але також варто відзначити, що існує розбіжність розміром в 20% між задоволенням СА і якістю звуку, яку зазначив Бентлер під час своїх експериментів. Ця розбіжність базувалася на суб’єктивності переваг щодо якості відтворення музики, природності чутного звуку, чіткої мови та її гучності.
Ще Кіллион у 80-их роках відзначив особливу важливість зведення до нуля кількості спотворень під час широкого пропускання звуку. Такого ефекту вдалося досягти, починаючи з 2009 року, адже більшість СА вільно пропускають звук вище 10 кГц
Дослідження у сфері СА не стоять на місці, що, безсумнівно, впливає на поліпшення якості, апріорі позначається на задоволеності користувачів. Професор Кочкін виявив, що люди з новітніми СА більш задоволені своїми апаратами, ніж опитані випробовувані, з СА зі строком служби більше року.
Останнім часом відмічається спрямована в кращу сторону тенденція щодо якості звуку у вушних імплантах бинаурального типу, що впливає на індивідуальну задоволеність користувача. Сенклер, Гольдштейн і Кочкін писали про зростання задоволеності власників СА білатерального типу.
Рикетсом і Хорнбі було виявлено, що цифровий приглушувач шуму позитивно впливає на сприйняття СА розмови в умовах, наближених до середнього шумового фону. Рикетс також провів дослідження серед людей, що мають незначну втрату слуху. На цій підставі було виявлено, що вибираючи якісне звучання, вони віддавали перевагу мові, посиленій у високочастотному діапазоні. Що стосується мови з меншим посиленням, то вона залишалася без особливої уваги. Олсон і Бек приводили в приклад видані роботи, розмірковуючи на тему поліпшеної якості звуку за рахунок розширення каналу пропускання.
Ці дослідження не обійшли увагою і Нейман з Соуза, вони дотримувалися твердження, що якість прийнятого СА звуку безпосередньо залежить від компресії. В ході експерименту піддослідні віддавали перевагу компресії, яка мала більш низькі показники.
З плином часу і розвитком технологій бінауральної обробки значення концепції просторової вірності отримало не останнє місце у взаємовідношенні між двома СА. Якість прийнятого СА звуку стала визначатися за повнотою звучання, близькості звуку і місткості. Ці фактори стали невід’ємною частиною під час оцінювання СА.
Порушення слуху є серйозною проблемою для мільйонів людей по всьому світу, оскільки створює перешкоди в…
Людям з порушеннями слуху дуже важливо жити повним життям та відчувати себе частиною соціуму. На…
Гіпертрофічний риніт – це хронічне запалення слизової оболонки носа, яке супроводжується аномальним розростанням та ущільненням…
Проблема втрати слуху є актуальною для мільйонів людей у всьому світі, оскільки суттєво обмежує спілкування…
Хордектомія – це хірургічне втручання, яке передбачає повне або часткове видалення голосових зв’язок. Ці структури…
Промивання носа – це процедура очищення носової порожнини від слизу, пилу, мікроорганізмів та алергенів за…