До уваги: якщо вушний вкладиш неякісний, то він зіпсує і найбільш якісний прилад для поліпшення слуху.
Вкладиш – обов’язкова ланка слуховоъ системи, що включає в себе, слухові апарати (СА) завушного типу або слухові апарати з виносним ресивером, що розміщуються за вухом людини.
Всі серед зазначених елементів характеризуються певними частотними параметрами. І саме фахівець, який займається налаштуванням слухових апаратів, може вибудувати з них послідовну систему, яка дозволить людині знову нормально спілкуватися і чути те, що відбувається навколо в повній мірі.
Слід сказати, що індивідуальний вушний вкладиш (ІВВ) – досить складний пристрій. І коли відбувається налаштування приладу, грамотний фахівець, який займається його настроюванням, обов’язково враховує особливості ІВВ. Його виготовлення проводиться за зліпком слухового проходу. Вкладка повинна максимально точно йому відповідати, бути зручною, не викликати роздратування та не натирати шкіру. Виконання найбільш важливих функцій слухової системи можливо лише в тому випадку, коли ІВВ виконує ряд покладених на нього завдань в повній мірі, а саме:
Цей варіант щільно розміщується в слуховому проході, утримуючись у раковині завиванцем. Застосовується в поєднанні з потужними та надто потужними слуховими апаратами. При цьому, що важливо, трубка може бути як з товстими стінками, так і тонкостінною.
Вкладиш з полегшеною вагою. Одним з його переваг, особливо цінним для користувачів, є якісний косметичний ефект. Але є й мінуси. Ободок крихкий, часто ламається, що може поранити вушну раковину. Внаслідок цього не використовується для дитячої реабілітації.
Зустрічається досить рідко. Конструктивно – один з видів скелетона. Тут немає проблеми з обідком (її вдало вирішили), але вкладиш на вусі закріплюється не стійко.
Найпривабливіший варіант з погляду косметики. Є лише канальна частина, подовжена для того, щоб забезпечити потрібне ущільнення.
Завдяки упору, можна впевненіше закріплювати вкладиш у вусі. Дуже ефективний для тих, у кого спостерігається висока рухливість нижньої щелепи. При такій особливості вкладиш може час від часу вилазити, якщо людина посилено використовує міміку. Це ж можливо під час бесіди або в процесі жування, що також провокує неприємний свист.
Цей вкладиш (канальна ділянка розширена) призначений для людей, що зазнають труднощі зі вставлянням ІВВ в вухо. У цю категорію входить стара частина населення, а також люди з порушеною координацією рухів.
Перш за все, перед введенням вкладиша необхідно відключити слухові рішення. Взяти виріб в руку (широкою дугою назад і канальною частиною донизу), ввести канальну частину (помістити уздовж осі слухового проходу). Другою рукою слід відтягнути вушну раковину, щоб розширити простір і вирівняти канал, а також щоб випрямити складки шкіри (вони часто заважають щільно зафіксувати ІВВ, він починає провисати та «посвистувати»). Після того як вкладиш зафіксувався в вусі, його кінчик заправляється під зовнішню складку шкіри. І тільки потім акуратно надівається основний прилад.
Дати загальну рекомендацію, як встановлювати вкладиш, практично неможливо, тому що сам вушний канал у кожної людини індивідуальний. Але для всіх актуально одне правило: не тисніть, не намагайтеся з зусиллям закріпити ІВВ в вусі – тільки подряпаєте шкіру, яка в цій зоні дуже чутлива і як наслідок, з’явиться роздратування або що ще гірше – набряки. Слід відключити слухові рішення, якщо потрібно вийняти вкладиші. Виймати їх теж слід обережно (але тільки не за трубочку і не за сам апарат).
Небажано вдаватися до допомоги шпичок, ватних паличок, сірників та інших схожих предметів для очищення. Велика ймовірність пошкодити прилад.
Промивши вкладиш, потрібно витерти його насухо, використовуючи м’яку матерію. Продути трубочку невеликою спринцовкой, або грушею (з дуже тонким наконечником). Ці пристосування теж можна купити в будь-якому з центрів слуху “Беттертон”. Продувати звукопровідну трубочку необхідно до тих пір, поки повністю не випарується волога. При наявності додаткового вентиляційного каналу необхідно так само продути і його. Слідкуйте за тим, щоб в слуховому апараті і вкладиші не залишилося ні сліду вологи після чистки. Вона здатна привести до блокування звукопроведення і може також викликати корозію деяких елементів приладу.
Також варто звертати увагу на стан звукопровідної трубочки. Вона повинна бути м’якою і пружною. Якщо з’явилася жовтизна, або вона стала жорсткою, то її необхідно замінити.
На зручність носіння апарату за вухом також впливає і довжина трубки. Якщо вона більше необхідного, то її можна підрізати до потрібної довжини. Коротенька трубка стане причиною роздратування від натягнутості, а довга не завжди ефективно фіксує прилад всередині вуха.
Порушення слуху є серйозною проблемою для мільйонів людей по всьому світу, оскільки створює перешкоди в…
Людям з порушеннями слуху дуже важливо жити повним життям та відчувати себе частиною соціуму. На…
Гіпертрофічний риніт – це хронічне запалення слизової оболонки носа, яке супроводжується аномальним розростанням та ущільненням…
Проблема втрати слуху є актуальною для мільйонів людей у всьому світі, оскільки суттєво обмежує спілкування…
Хордектомія – це хірургічне втручання, яке передбачає повне або часткове видалення голосових зв’язок. Ці структури…
Промивання носа – це процедура очищення носової порожнини від слизу, пилу, мікроорганізмів та алергенів за…