Categories: Cлухопротезування

Кохлеарна імплантація – якщо слуховий апарат не здатний вирішити проблему.

Згідно з невблаганними статистичними даними, у кожній тисячі новонароджених виявляють одного, у якого наявна тотальна глухота. Крім того, протягом перших 2-3 років життя істотно погіршується слух ще у трьох малюків. Сухі цифри приховують безліч людських трагедій. Батькам стає страшно за дитину, яка може ніколи не почути прекрасних звуків музики, співу птахів і звичайної людської мови. У минулі роки це призводило до відчаю, апатії та депресії. Сьогодні, на щастя, ситуація змінюється завдяки кохлеарній імплантації, яка фактично творить чудеса.

Якщо слуховий апарат не здатний вирішити проблему, використовують кохлеарну імплантацію.

Що собою являє кохлеарна імплантація

Коли у людини майже повністю деградовані рецептори равлика, то на результат від носіння слухових апаратів розраховувати не доводиться. Все, що доступно хворому для сприйняття, це середні та гучні звуки виключно низької частоти. Тихі й високочастотні звуки він не розрізнить, а мова звучатиме нерозбірливо. Маленька дитина, що позбавлена слуху, не зможе навчитися розмовляти та розуміти, що їй говорять навколишні. Лише кохлеарна імплантація, що містить цілий комплекс заходів із застосуванням технологічних засобів, буде в змозі надати реальну допомогу і відновити слух.

Трохи про історію виникнення кохлеарної імплантації

Питання посилення звуків за допомогою електричної стимуляції хвилювало фахівців вже в XVIII столітті. Тим не менш, лише у 60-х роках попереднього століття вчені впритул підійшли до виготовлення апарату, призначеного для носіння глухими пацієнтами. Перший кохлеарний імплант змогли вживити хворій людині в 1978 році. Після цього дорослих людей зі значними порушеннями не раз виручала система кохлеарної імплантації. Про дітей мова в той час не йшла, але з появою високих технологій вік пацієнтів повільно, але вірно став зменшуватися. Одноканальні аналогові пристрої, що дозволяють лише визначати наявність і рівень гучності звуків, змінилися на багатоканальні, що надають своєму власникові можливість нормально сприймати мову.

У 1996 році на арену виходить австрійська фірма «Med-El», яка реєструє власну систему імплантації. До початку нового тисячоліття кількість операцій збільшується до 10 і перед населенням відкриваються розширені можливості. Раніше фінансування надавалося в якості дорогої медичної допомоги, скористатися якою могли дозволити собі далеко не всі громадяни. Федеральна цільова програма, підключена до цього процесу, дозволила вийти на якісно новий рівень. Лікарі-аудіологи проявили небачений раніше ентузіазм, який, з’єднавшись з ультрасучасними слуховими рішеннями, призвів до того, що до роботи було підключено безліч зацікавлених установ.

У 2006 р. пройшла реєстрацію система імплантації останнього покоління і була проведена операція з поліпшення слуху немовляті 9 місяців від народження. Найбільше число сьогоднішніх пацієнтів — діти, у яких виявлена вроджена глухота. Щороку фахівці здійснюють понад 200 операцій як дорослим, так і дітям.

В яких випадках операція неминуча

Поза сумнівів, застосування різних сурдопедагогічних методик, використання звичайних слухових пристроїв і раннє протезування дозволяють досягти відмінних результатів, коли мова йде про приглухуватих дітей. Однак саме кохлеарна імплантація може відкрити небачені досі можливості для сприйняття таких звукових частот, які поки що непідконтрольні для оброблення слуховим апаратам. Наприклад, при сенсоневральній приглухуватості, коли уражаються рецептори равлика, але зберігаються волокна слухового нерва. Тим не менш, пошкоджені волоскові клітини позбавлені можливості перетворювати акустичні сигнали на електричні імпульси.

Тому функції волоскових клітин покладаються на кохлеарний імплант. На даний момент ситуація, порівняно з попередніми роками, значно покращилася. Вдосконалення проведення операцій і самих кохлеарних імплантів привела до якісної зміни критеріїв відбору пацієнтів. Тепер оперують хворих з ДЦП та розумовою відсталістю, а також тих дітей і дорослих, у яких є серйозні порушення зору.

При прикордонній втраті слуху у межах 75-90 дБ кохлеарна імплантація показана, якщо звичайний слуховий пристрій не допомагає.

У виняткових випадках операція проводиться дітям, що не досягли 12 місяців. Для людей, що досягли зрілості, обмежень за віком взагалі не існує. Важливо не втратити дорогоцінний час, оскільки патології вроджені та набуті на першому році життя дитини можуть бути усунені лише до трьох років. Коли справа стосується дітей більш старшого віку, рішення приймається з урахуванням медичних і психологічних показників. Доросла людина може піддаватися кохлеарної імплантації тоді, коли цьому не перешкоджає стан її здоров’я.

Найбільш ефективним імплантат буде в тих випадках, якщо у пацієнта діагностована недавня нейросенсорна втрата слуху. Гарна соціальна адаптація, вміння говорити, чому передувало успішне використання слухового апарату, також допомагають сприятливому результату операції.

В яких випадках проведення операції протипоказане

На жаль, існують ситуації, при яких кохлеарний імплант виявиться марним:

якщо уражений слуховий нерв розташований у скроневій зоні кори мозку або його стовбурі. Це може бути наслідком невритів або інсультів;
осифікація або кальцифікація равлика, швидше за все, підвищить шанси на невдалу операцію, тому що це ускладнює введення електродів;
довготривала приглухуватість, при якій хворий категорично відмовлявся від застосування слухових апаратів, або недостатня компенсація від використання слухового апарату, що ведуть до атрофії гілочок слухового нерва.