Categories: НовиниСтатті про слухові апарати

Історія виникнення і анатомія слухового апарату

Історія виникнення слухових апаратів сягає ще у далекий 1588 рік, коли в книзі Magia Naturalis («Натуральна магія») з’явилася перша інформація про пристрій. Мова йшла про дерев’яний прилад, що повторює обриси вуха тварини. Опис слухового апарату представив Джамбаттіста делла Порта – лікар, філософ, алхімік з Італії.

Через століття слуховий апарат був вдосконалений, максимально адаптований для використання. Розміри пристрою стали значно меншими та далеко пішли від розмірів органів слуху тварин. Однак, процес розвитку протікав досить неквапливо. Люди з порушеною функцією слуху були змушені користуватися трубками значних розмірів, відчуваючи чималі незручності.

Слуховий апарат — це звукосприймаючий та звукопосилюючий пристрій. Дане чудо медичної техніки без перебільшення є незамінним помічником у житті людей, що потребують спеціального приладу, який дозволяє отримувати звукову інформацію.

Рівень втрати слуху відрізняється в кожному конкретному випадку. Сучасні пристрої для реабілітації слуху наділені безліччю функцій, забезпечуючи якісну роботу для людей з різним ступенем порушення слухових функцій.

З чого складається слуховий апарат?

Мікрофон (від одного та більше) – функція цієї деталі полягає в уловлюванні звуку і подальшого його перетворення на електросигнали. Наявність відразу декількох мікрофонів дозволяє вловлювати звукову інформацію різного походження.
Підсилювач – призначений для збільшення потужності вхідного звукового сигналу.
Ресивер (так званий телефон) – перетворює електричний імпульс на механічні коливання, звичні до вуха людини. Розмір ресивера залежить від потужності слухового пристрою.
Батарейка – забезпечує приладу заряд для комфортного використання. У великого апарату батарейка теж буде великою й навпаки.
Вушний вкладиш – фіксує пристрій в вушному проході, звідки звукові сигнали потрапляють на барабанну перетинку (мова йде про завушні слухові рішення).
Сполучна пластикова трубочка – забезпечує попадання звуку з слухового апарату до вушного вкладиша (стосується завушних слухових апаратів).

Допоміжні елементи:

комп’ютерна мікросхема – присутня в цифрових моделях. Ступінь складності такої схеми відбивається на ціновій політиці пристрою;
регулятори – використовуються для включення та відключення пристрою, контролю рівня гучності, перемикання режимів;
програми – кожна з них відповідає за певні звуки, забезпечуючи можливість отримувати звукову інформацію різного походження: розмова в безшумному місці, телефонна розмова, розпізнавання мови в галасливих обставинах тощо. Режими можуть перемикатися вручну або автоматично.

Сучасний розвиток технологій позитивно позначився й на поліпшенні якості та функціональності слухових апаратів. Сьогодні пристрої дарують людям здатність повноцінно чути, незважаючи на наявні проблеми зі слухом. Завдяки процесу модернізації, розміри слухових апаратів теж стали досить мініатюрними. З допомогою хорошого фахівця можна підібрати оптимальну модель, що поєднує в собі компактність і ефективність роботи.