Кохлеарна імплантація застосовується, щоб компенсувати втрату слуху у пацієнтів, для яких слухові апарати недостатньо ефективні. Цей метод вимагає хірургічного втручання і фактично являє собою слухове протезування. Зважаючи на фізіологічні особливості внутрішнього вуха, відновлення слуху тим краще, чим швидше буде проведена кохлеарна імплантація. Для деяких пацієнтів кожен день зволікання може мати значення. Відсутність інформації та терміновість операції часто викликають страх, тому прийняти таке рішення буває непросто.
Ользі Савельєвій довелося зробити серйозний вибір, коли її дев’ятимісячна дочка втратила слух після гнійного менінгіту. За словами Ольги, вона зрозуміла, що дівчинка перестала чути, коли вони ще перебували в лікарні. Після виписки із інфекційного відділення лікарі відразу поставили страшний діагноз «глухота» і тільки кохлеарна імплантація могла врятувати слух дитині.
«Я шукала інформацію всюди. Дзвонила, дізнавалася про імпланти, мені відповідали, що квота закінчилася, десь взагалі не було імплантів. Навалилося так багато інформації, але часу на прийняття рішення не було. Лікарі сказали, що якщо зволікати, то слух буде втрачено назавжди», — згадує вона. Ользі було скрутно, але вона подивилася в обличчя своїм страхам і зважилася на операцію:
«Мене тоді переслідував однаковий сон: моя мала йде вулицею, а на неї мчить КамАЗ. Я кличу її: «Катю!», але вона мене не чує… Я усвідомила: якщо буде найменша надія повернути їй слух, я зроблю це», — розповіла Ольга Савельєва.
«Кохлеарний імплант — складний медичний прилад, який повністю бере на себе функцію пошкоджених клітин вуха. Фактично мова йде про протезування, як у випадку заміни суглобів. На відміну від слухового апарату, який компенсує недолік звукового тиску, дія імпланта заснована на перетворенні звуку в електричний сигнал», — зазначила фахівець в області отоларингології, аудіології та сурдології Центру Слуху «Беттертон» доктор Омельченко Оксана Віталіївна.
За словами доктора, крім терміна «глухота» медицина розрізняє чотири ступені приглухуватості. При перших трьох ступенях у людини зберігається весь діапазон частот (500-4000 Гц), від повноти якого залежить розуміння людської мови. Тому для адекватного сприйняття звуків буде достатньо правильно підібрати слуховий апарат, щоб збільшити звуковий тиск на вухо і посилити необхідні частоти.
Для четвертого ступеня, а також для глухоти, характерно повне випадання певних частот. У цьому випадку, незалежно від якості та конструктивних особливостей, слуховому апарату нема чого посилювати, отже, пацієнт ці частоти не чує. Випадання ряду частот призводить до труднощів у сприйнятті мови, а це, в свою чергу, веде до зменшення соціальної активності пацієнтів. Що стосується дітей, то такого роду проблема загрожує їм повною соціальною дезадаптацією.
З кохлеарним імплантатом можна чути шепіт з шести метрів. Ця відстань відповідає нормам, що прийняті для людей з нормальним слухом. Кохлеарна імплантація проводиться не тільки дорослим, але й дітям. Однак до шестимісячного віку операція показана лише виключно.
«Ми приймаємо дітей віком від 10 місяців. До проведення кохлеарної імплантації дитині не менше трьох разів перевіряють слух, щоб переконатися в правильному визначенні діагнозу. Найчастіше ми рекомендуємо обстежитися у різних лікарів в різних клініках. Перш за все це потрібно для того, щоб не залишалося сумнівів у батьків», — зазначила вона.
Однак не варто занадто довго відкладати операцію. Чим довше триває період приглухуватості, тим більше атрофується слуховий нерв, що приймає електричний сигнал від імпланта. Крім того, чим раніше пацієнт почне після-операційну реабілітацію, тим швидше і ефективніше пройде адаптація, і тим менше зусиль знадобиться для повного відновлення слуху.
Виняток становлять недоношені малюки з аудиторною нейропатією. Вона може супроводжуватися транзиторною (тимчасовою) приглухуватістю, що пов’язана з незрілістю мозку. За словами Оксани Омельченко, дітям з цим діагнозом не показане термінове хірургічне втручання. Їх спостерігають до дворічного віку. У більшості випадків у таких дітей слух коригують за допомогою слухових апаратів і з часом спостерігається значне поліпшення.
Сурдолог-отоларинголог – єдиний лікар, компетентний у питаннях необхідності хірургічного втручання та встановлення кохлеарного імпланта. Щоб отримати направлення на проведення операції, потрібно пройти ретельне медичне обстеження. У клініці, де буде проводитися імплантація, проводяться повторні аналізи та діагностичні процедури. Якщо всі показники в нормальних межах, то призначають операцію, яка триває не менше 20 хвилин, а в окремих випадках – трохи більше години.
Імплант встановлюють під загальним наркозом, після чого пацієнта в той же день поміщають в звичайну палату. Тривалість після-операційного періоду залежить від того, наскільки добре гоїться рана, в середньому на це потрібно близько 7-10 діб. Однак відновлення слуху відбувається значно пізніше.
Більшості пацієнтів під час операції встановлюють імплант тільки на одне вухо. Два імпланти відразу встановлюють тільки людям, які втратили слух внаслідок перенесеного менінгіту. Хоча останні дослідження підтверджують суттєвий приріст якості життя в пацієнтів при бінауральній імплантації порівняно із моноуральною.
Мовний процесор, розташований в зовнішній частині кохлеарного імпланта, вмикають приблизно через 30 днів після виписування. Як зазначила Оксана Омельченко, в початковому періоді пацієнт чує тільки гучні звуки, і тільки пізніше – більш тихі. В ході реабілітації пацієнт потребує регулярного контролю з боку лікаря. Адаптація після хірургічного втручання триває близько року. За цей час лікар перенастроює імплант п’ять або шість разів.
«Ми завжди пояснюємо пацієнтам, що відновлення слуху кохлеарним імплантатом нагадує вивчення нової мови», — розповідає Омельченко.
«Найскладніша задача припадає на початковий період, коли треба навчити мозок працювати по-новому. До включення кохлеарного імпланта ділянка мозку, яка відповідає за слух, знаходиться в пасивному стані, а після отримує незвичне для неї навантаження. Клітини цієї ділянки не справляються з потоком інформації та спочатку можуть працювати некоректно. Як правило, позитивна динаміка і перші результати з’являються вже протягом шести місяців після операції», — наголошує лікар.
Для дітей у цей період особливо важливо проводити максимальну кількість часу в мовному середовищі. Для ефективного відновлення слуху і подальшого розвитку мовлення потрібно постійно розмовляти з дитиною і включати для неї музику. На допомогу можуть прийти сурдопедагоги й спеціалізовані центри реабілітації, але батькам все одно доведеться неабияк потрудитися.
«Після кохлеарної імплантації слух і мова маленького пацієнта потребують інтенсивному розвитку. І якщо позбавити дитину насиченого мовного середовища, відправляючи у навчальні заклади для глухих, мозок не отримає адекватного навантаження. Таким дітям потрібні звичайні школи або дитячі садки, щоб вони мали можливість повноцінно спілкуватися», — підкреслила лікар.
«Батькам складно відразу зрозуміти, як саме допомогти дитині. Вони не завжди розуміють, яка важлива їх активна участь і часто самі потребують психологічної допомоги, а спеціальні тренінги можуть дуже допомогти», — зазначила вона.
Порушення слуху є серйозною проблемою для мільйонів людей по всьому світу, оскільки створює перешкоди в…
Людям з порушеннями слуху дуже важливо жити повним життям та відчувати себе частиною соціуму. На…
Гіпертрофічний риніт – це хронічне запалення слизової оболонки носа, яке супроводжується аномальним розростанням та ущільненням…
Проблема втрати слуху є актуальною для мільйонів людей у всьому світі, оскільки суттєво обмежує спілкування…
Хордектомія – це хірургічне втручання, яке передбачає повне або часткове видалення голосових зв’язок. Ці структури…
Промивання носа – це процедура очищення носової порожнини від слизу, пилу, мікроорганізмів та алергенів за…