Під час отоскопії/ендоскопії ми детально оглядаємо слуховий прохід і барабанну перетинку, щоб знайти причину скарг: сірчана пробка, запалення, травма, грибок, стороннє тіло чи перфорація. За згодою робимо фото/відео для порівняння «до/після».
Що робити далі: при болю, виділеннях, свербежі або зниженні слуху — запис на очний огляд з ендоскопією.
Висновок: видима причина = прицільне лікування без здогадок.
Коментар (Христина Оганян): «Ендоскопія дає факти, а не припущення — це економить час і зменшує ризики».

Аудіометрія — це вимір сприйняття  тихих звуків різних частот у навушниках; ваші натискання кнопки формують аудіограму — «карту» слуху. За потреби додаємо мовну аудіометрію та імпедансометрію.
Що робити далі: візьміть попередні виписки; не чистіть вуха паличками напередодні.
Висновок: аудіограма показує «що саме і чому я чую гірше».
Коментар (Наталія Романович): «Без аудіограми неможливо точно лікувати або підібрати слуховий апарат».

Так. Результати зберігаються в електронній картці; ви отримуєте друковану копію, а у разі втрати ми швидко надішлемо електронну або роздрукуємо повторно.

Що робити далі: сфотографуйте аудіограму у телефон — матимете резервну копію.

Це очний прийом з ендоскопією, тональна/мовна аудіометрія, імпедансометрія (тимпанометрія, акустичні рефлекси). На виході ви отримуєте план лікування, контроль і профілактику.
Що робити далі: повідомте про ліки/алергії та хронічні стани.
Висновок: один візит — повна діагностика й маршрут лікування.
Коментар (Христина Оганян): «Сила — у комбінації методів, а не в «одному тесті»».

Часто причина — дисфункція слухової труби або ексудативний отит; без лікування можливі рецидиви та ускладнення.
Що робити далі: огляд + тимпанометрія; за призначенням — м’які протизапальні/протинабрякові схеми. Не грійте й не «продувайте» агресивно.
Висновок: лікуємо причину, а не симптом закладеності.
Коментар (Дарія Лисянченко): «Коректна схема часто повертає слух за 3–7 днів — головне не тягнути».

При професійному виконанні — безпечно і, як правило, безболісно: застосовуємо мікроінструменти або іригацію під контролем зору. Коли самостійно чистите вушними паличками, то ви навпаки проштовхуєте сірку глибше і травмуєте шкіру.
Що робити далі: при шумі/закладеності/свисті — на огляд і професійне чищення.
Висновок: професійне видалення = мінімум ризиків.
Коментар (Анна Когут): «7 із 10 скарг «свистить/давить» у користувачів апаратів — про гігієну та посадку вкладиша».

Короткі «каруселі» при зміні положення тіла часто є ДППВ — ЛОР-проблема, що лікується репозиційними маневрами. Неврологічні симптоми потребують консультації невролога.
Що робити далі: тестування вестибулярної системи; не керуйте авто під час приступів.
Висновок: частину запаморочень реально прибрати за 1–2 маневри.

Що робити одразу:

1. сядьте і нахиліть голову трохи вперед;
2. притисніть крила носа пальцями на 10 хвилин;
3. прикладіть холод до перенісся;
4. не закидайте голову назад — це може погіршити стан.

Що робити далі:

1. якщо кровотеча триває понад 20 хвилин або повторюється регулярно — зверніться до ЛОР‑лікаря;
2. лікар проведе ендоскопію та, за потреби, коагуляцію судини для надійного контролю.

Висновок: більшість носових кровотеч можна зупинити самостійно, але рецидиви потребують професійного обстеження, щоб усунути причину.

Коментар лікаря (Наталія Романович): «Правильна техніка зупинки — лише половина успіху. Друга половина — знайти й усунути причину кровотечі.»

Ні. Рішення ґрунтуємо на огляді/ендоскопії; УЗД або КТ потрібні лише при підозрі на ускладнення.
Що робити далі: не починайте антибіотик «про всяк випадок». Прийдіть на огляд.
Висновок: прицільна діагностика = коротший курс і кращий ефект.
Коментар (Христина Оганян): «Лікуємо картину, а не «типову застуду з інтернету»».

Що це означає для батьків: Якщо дитина постійно хропе, дихає ротом, часто хворіє на отити або має затримку мовлення й уваги — це може бути ознакою проблем із аденоїдами чи мигдалинами. Такі симптоми не варто ігнорувати, адже вони впливають на сон, слух і розвиток дитини.

Що робити далі:

1. пройти ендоскопію носоглотки;
2. виконати слухові тести;
3. разом із лікарем визначити тактику лікування — від консервативної терапії до хірургічного втручання.

Висновок: рання корекція допомагає дитині краще спати, чути й концентруватися.

Коментар лікаря (Анна Когут): «Ми оцінюємо не лише розмір аденоїдів чи мигдалин, а передусім їхній вплив на сон і слух дитини.»

Потрібен фоніатр: голосовий режим, зволоження, часто — фонопедичні вправи. Шепіт перевантажує голос більше, ніж тихе мовлення.
Що робити далі: запишіться до фоніатра; не застосовуйте льодяники з анестетиками без показань.
Висновок: голос лікується командно (фоніатр + фонопед/логопед).
Коментар (Ірина Штикало, Київ): «Правильні вправи швидко повертають чистоту звучання».

Переліт під час гострого отиту або вираженої закладеності небажаний. Зміни тиску під час зльоту й посадки можуть спричинити сильний біль або навіть баротравму.

Що робити далі:

1. пройти огляд у лікаря перед планованим перельотом;
2. за рекомендацією спеціаліста використати місцеві засоби для зменшення набряку;
3. застосувати техніки захисту під час зльоту й посадки (жування, ковтання, спеціальні беруші).

Висновок: плануйте переліт лише після огляду та стабілізації стану — так ви уникнете ризику й зробите подорож безпечною.

Коментар лікаря (Ірина Хуторна): «Після нормалізації стану політ проходить комфортно й без ускладнень.»

ЛОР‑лікар (отоларинголог) займається лікуванням хвороб вуха, горла та носа: інфекції, біль, виділення, температура, запальні процеси.

Сурдолог спеціалізується на діагностиці слуху, підборі та налаштуванні слухових апаратів, а також реабілітації пацієнтів із приглухуватістю чи тінітусом.

Що робити далі:

1. Якщо є біль, виділення чи температура — звертайтесь до ЛОР‑лікаря.
2. Якщо помічаєте зниження слуху, дзвін у вухах чи труднощі з розбірливістю мовлення — потрібна консультація сурдолога.

Висновок: ЛОР і сурдолог мають різні компетенції, але працюють разом заради одного результату — вашого здорового слуху.

Якщо закладеність носа довго не минає і не реагує на спреї чи фізіотерапію, це може свідчити про структурні зміни, які заважають вільному диханню. У такому випадку мета лікування — відновити нормальний прохід повітря та якість життя.

Що робити далі:

1. пройти ендоскопію носоглотки для точного визначення причини;
2. завершити повний курс консервативної терапії;
3. разом із лікарем прийняти рішення про хірургічне втручання (індивідуально, залежно від результатів обстеження).

Висновок: операція стає рішенням тоді, коли медикаментозні можливості вичерпані й потрібне відновлення вільного дихання.

Коментар лікаря (Наталія Романович): «Ретельна підготовка до процедури — запорука очікуваного результату та комфортного відновлення.»

Так, за вашою згодою ми зберігаємо матеріали ендоскопії. Це своєрідний «журнал лікування»: наочно видно, як змінюється стан слизової, як проходить загоєння та чому лікар обирає саме таку тактику лікування.

Що робити далі:

1. попросіть копію фото чи відео — це корисно для «другого погляду» або консультації в іншого спеціаліста;
2. використовуйте записи для власного контролю та розуміння динаміки лікування.

Висновок: візуальна динаміка допомагає зменшити сумніви, уникнути помилок і зробити лікування прозорим.

Коментар лікаря (Христина Оганян): «Коли пацієнт бачить зміни на власні очі, він краще контролює процес разом із лікарем.»

1. Алергія зазвичай проявляється свербежем у носі чи очах, прозорими виділеннями, нападами багаторазового чхання. Часто немає температури.
2. Застуда частіше супроводжується лихоманкою, болем у горлі, загальним нездужанням і густішими виділеннями з носа.

Що робити далі:

1. якщо симптоми тривають довше кількох днів або повторюються — звернутися на ЛОР‑огляд;
2. за показаннями пройти алергопроби, щоб підтвердити чи виключити алергічну природу симптомів.

Висновок: правильний діагноз допомагає обрати ефективну й безпечну терапію, уникнути зайвих ліків і швидше відновити комфорт.

Можна після стабілізації стану й з дозволу лікаря; інколи потрібні індивідуальні беруші.
Що робити далі: перевірка вуха перед стартом занять; за потреби — виготовлення індивідуальних берушів у нашій 3D-лабораторії.
Висновок: вода — не табу, важлива профілактика і захист.

При перфорації барабанної перетинки головне — не допустити ускладнень. Важливо уникати потрапляння води у вухо, не використовувати ватні палички та не робити «продувань» носа чи вух, адже це може зашкодити процесу загоєння.

Що робити далі:

1. пройти огляд у ЛОР‑лікаря;
2. регулярно контролювати процес загоєння;
3. за показаннями лікаря може бути рекомендована тимпанопластика (оперативне відновлення перетинки).

Висновок: дисципліна у щоденному догляді та контроль лікаря забезпечують безпечне й успішне загоєння.

Тривалий вплив гучного шуму поступово пошкоджує слух і може призвести до приглухуватості. Постійний контакт із пилом підвищує ризик хронічних ринітів і синуситів. Без захисту це напряму впливає на працездатність і якість життя.

Що робити далі:

1. використовувати індивідуальні беруші зі зниженням рівня дБ;
2. проходити регулярні тести слуху для раннього виявлення змін;
3. застосовувати респіратор або захисну маску при роботі в запиленому середовищі;
4. у центрі «Беттертон» доступні індивідуальні засоби захисту слуху (3D‑отопластика), які забезпечують комфорт і надійність.

Висновок: персональний захист у поєднанні з регулярним моніторингом слуху допомагає зберегти здоров’я та працездатність навіть у складних умовах роботи.

Так, у містах присутності «Беттертон» ми здійснюємо виїзди до пацієнтів із обмеженою мобільністю або при гострих станах без підозри на ускладнення. Під час візиту лікар проводить отоскопію/ендоскопію (за наявності портативної оптики), оцінює стан барабанної перетинки та слухового проходу, виконує базові маніпуляції (напр., професійне видалення сірчаних пробок, обробка слухового проходу), призначає лікування і маршрут подальших дій. Повноцінні інструментальні тести слуху (тональна/мовна аудіометрія, тимпанометрія) виконуються у центрі — за потреби організуємо швидкий запис.
Коли викликати: різка закладеність/біль у вусі без високої температури, підозра на сірчану пробку, контроль після лікування, складно дістатися до центру (лежачі/похилий вік).
Коли не чекати виїзду, а діяти негайно: виражений біль із гарячкою, різке падіння слуху на одне вухо, гнійні виділення, травма — це привід для невідкладної допомоги/термінового огляду в центрі.
Що підготувати: паспорт/медичні виписки, список ліків і алергій, інформацію про хронічні захворювання; освітлене місце для огляду.
Що робити далі: зателефонуйте до «Беттертон» для узгодження адреси, часу і вартості виїзду (тариф залежить від відстані в межах міста/передмістя). За підсумком візиту лікар надасть письмові рекомендації та, за показаннями, скерує на дообстеження у центр.
Висновок: виїзд — це швидка допомога вдома; для розширеної діагностики слуху та процедур потрібне відвідування центру.

Індивідуальна вкладка — це «персональне вухо» для слухового апарата, яке виготовляють за зліпком саме вашого вуха. Вона щільно прилягає, зручно сидить, допомагає уникнути «свисту» та забезпечує стабільне, передбачуване звучання протягом дня.

Що робити далі: якщо ви тільки плануєте слухопротезування або вже носите апарат зі стандартною вкладкою, запитайте у сурдолога, чи є сенс переходити на індивідуальну — особливо при середніх/виражених втратах слуху.

Висновок: індивідуальна вкладка — це не «додатковий аксесуар», а важлива частина системи слухопротезування.

Стандартна (готова) вкладка має універсальну форму і з часом деформується, даючи зазори й «свист». Індивідуальна:

1. повторює анатомію саме вашого слухового проходу;
2. сидить комфортніше, не натирає й не випадає;
3. краще утримує звук і знижує ризик зворотного зв’язку;
4. служить довше (за умови правильного догляду).

Що робити далі: якщо ви відчуваєте тиск, подразнення, вкладка часто випадає або апарат «свистить» — обговоріть із фахівцем перехід на індивідуальну.

Висновок: чим точніше посадка, тим менше дискомфорту й технічних проблем.

Коментар (Юлія Герасимова, слухопротезист):
«Часто варто не міняти апарат, а просто зробити індивідуальну вкладку — і людина вперше відчуває комфортний, стабільний звук.»

Індивідуальні вкладки найчастіше рекомендуємо:

1. дітям — бо вухо росте й важливо, щоб апарат не випадав;
2. людям із середньою та вираженою втратою слуху (високе підсилення = більший ризик «свисту»);
3. тим, хто багато рухається, займається спортом або працює в шумі;
4. при нестандартній формі слухового проходу.

Що робити далі: якщо підсилення у вас вище за «легку втрату», або ви активно рухаєтесь упродовж дня — індивідуальна вкладка майже завжди буде кращим рішенням.

Висновок: що складніші умови (шум, активність, велика втрата), то більше сенсу в індивідуальній вкладці.

Коментар (Анна Когут, сурдолог-отоларинголог, Львів):
«Для дітей і для виражених втрат слуху індивідуальна вкладка — це питання не «естетики», а ефективності й безпеки.»

Зліпок вуха — це коротка безболісна процедура: у вухо ставлять захисний тампон, потім вводять спеціальний м’який матеріал, який за кілька хвилин застигає і повторює форму слухового проходу. Після цього його акуратно виймають — і за цим зліпком виготовляють вкладку.

Що робити далі: перед зняттям зліпка ЛОР-лікар оглядає вухо, аби переконатися, що немає запалення, перфорації чи сірчаної пробки.

Висновок: правильно знятий зліпок — основа комфортної вкладки. Процедура не болюча й триває кілька хвилин.

Коментар (Христина Оганян, медичний директор):
«Ми завжди починаємо із безпечного огляду вуха — і тільки потім робимо зліпок. Так ми уникаємо ризиків і маємо точний результат.»

Індивідуальна вкладка — це виріб за вашим зліпком, а не «готова деталь зі складу». Майстер:

1. отримує зліпок або 3D-скан;
2. моделює форму з урахуванням типу апарата, vent-каналу та задач (посилення, комфорт, відсутність «свисту»);
3. відливає вкладку з акрилу чи силікону, полірує, встановлює звуковод;
4. проводить фінальний контроль.

Що робити далі: плануйте виготовлення заздалегідь (особливо перед поїздками). На час очікування фахівець може залишити вам тимчасове рішення.

Висновок: 3–5 робочих днів — нормальний термін для індивідуальної роботи «під ваше вухо».

Умовно:

1. Силікон (м’яка) — комфортніший для чутливої шкіри, дітей, активних користувачів; краще тримає щільну посадку при жуванні/русі щелепи.
2. Акрил (тверда) — простіше чистити, добре підходить для дорослих з «стабільною» анатомією, часто служить довше.

Що робити далі: вибір матеріалу обговоріть із сурдологом: він врахує вашу аудіограму, чутливість шкіри, рівень активності та тип апарата.

Висновок: немає «ідеального для всіх» матеріалу — є оптимальний саме під ваш слух і спосіб життя.

Коментар (Наталія Романович, провідний сурдолог, Київ):
«Ми завжди дивимось у комплексі: сила посилення, анатомія, моторика рук, стиль життя. Матеріал підбираємо під людину, а не навпаки.»

У середньому:

1. м’які силіконові вкладки служать близько 6–12 місяців;
2. тверді акрилові — орієнтовно до 1–2 років.

Звернути увагу варто, якщо:

1. вкладка почала випадати або, навпаки, тисне;
2. з’явився «свист» за наявності нормальних налаштувань;
3. з’явилися тріщини/помутніння матеріалу або запах, що не зникає після чистки.
   

Що робити далі: при перших ознаках дискомфорту чи «свисту» приходьте на огляд вкладки та слухового апарата — не чекайте, поки стане зовсім нестерпно.

Висновок: краще планова заміна вкладки, ніж тривале користування «втомленим» і некомфортним виробом.

Так, у багатьох випадках можна замінити лише звуковод (трубку), якщо сама вкладка в порядку. З часом трубка твердіє, жовтіє, стає крихкою — і це впливає на комфорт та звук.

Що робити далі: якщо трубка стала жорсткою, тріснула або погано тримається на гачку апарата — зверніться до центру для заміни. Це зазвичай швидка й недорога процедура.

Висновок: своєчасна заміна трубки продовжує життя вкладки й підтримує якість звучання.

Дуже часто — так. «Свист» (акустичний зворотний зв’язок) виникає, коли звук із динаміка «просочується» назовні і знову потрапляє в мікрофон. Щільна індивідуальна вкладка з правильно налаштованим vent-каналом значно зменшує ризик.

Що робити далі: якщо апарат свистить — перевіряємо: чистоту вуха, стан вкладки, посадку, налаштування й антифідбек-алгоритми.

Висновок: вкладка — це одна з ключових деталей у боротьбі зі «свистом», але іноді потрібна ще й корекція налаштувань.

Коментар (Христина Оганян, медичний директор):
«У більшості випадків із «свистом» ми справляємось комбо: гігієна + вкладка + налаштування. Міняти апарат доводиться значно рідше, ніж люди бояться.»

Базовий догляд:

1. щодня протирайте вкладку сухою чистою серветкою або спеціальною серветкою для апаратів;
2. регулярно очищуйте отвори від сірки (за рекомендацією фахівця, не голкою й не шпилькою);
3. не залишайте вкладку на сонці, біля батарей, у вологих місцях
4. використовуйте осушувач/контейнер для апарата та вкладки на ніч.

Що робити далі: під час візиту попросіть спеціаліста показати догляд «на практиці» й підібрати засоби (фільтри, серветки, осушувач).

Висновок: кілька простих звичок продовжують життя вкладки на місяці й роки.

У дітей слуховий канал росте, тому навіть ідеальна вкладка через певний час починає «гуляти» або натирати. У середньому:

1. малюкам — вкладку часто змінюють кожні 6–12 місяців;
2. школярам — трохи рідше, але орієнтуємось на комфорт і посадку.

Що робити далі: якщо дитина частіше знімає апарат, скаржиться на дискомфорт, з’явився «свист» — час на контрольний огляд і, можливо, нову вкладку.

Висновок: регулярна заміна дитячих вкладок — це нормальна частина росту, а не «поломка» апарата.

Коментар (Катерина Гузієнко, отоларинголог-сурдолог, Біла Церква):
«У дітей ми завжди плануємо, що вкладку доведеться переробляти — так росте вухо. Головне — комфорт і слух, а не «дотягнути максимум часу».»

Так. Індивідуальні вкладки можна виконати у:

1. нейтральних, «непомітних» відтінках (прозора, тілесна);
2. яскравих кольорах, із блискітками чи малюнками — часто це допомагає дитині легше прийняти апарат.

Що робити далі: обговоріть із дитиною варіанти дизайну — коли вкладка подобається, її легше й приємніше носити.

Висновок: дизайн — це не лише «краса», а й психологічний комфорт та комплаєнс.

Індивідуальна вкладка для апарата пропускає й формує звук згідно з налаштуваннями пристрою; у ній продумано vent-канал і розташування звуководу.

Беруші для плавання або шумозахисту:

1. можуть бути теж індивідуальними, але не мають звуководу;
2. або максимально блокують воду/шум, або знижують рівень дБ до комфортного, зберігаючи розбірливість мови (музиканти, працівники виробництв).

Що робити далі: поясніть спеціалісту, для чого саме вам виріб: слуховий апарат, плавання, робота в шумі, музика — це різні задачі й різні моделі.

Висновок: не існує «універсальних» вкладок на всі випадки — кожна робиться під конкретну мету.

Ні. Індивідуальна вкладка потребує:

1. огляду ЛОР-лікаря (щоб виключити запалення, перфорацію, пробки);
2. зняття точного зліпка або 3D-скану вуха.

Без цього ми не гарантуємо безпеку і якість посадки.

Що робити далі: запишіться в найближчий центр «Беттертон» для огляду та зняття зліпка; надалі, за потреби, готову вкладку можна надіслати вам поштою.

Висновок: онлайн-замовлення без огляду — ризик для слуху і марно витрачені кошти.

Іноді — так, якщо:

1. тип апарата залишився тим самим (наприклад, BTE із гачком);
2. діаметр трубки та посадка збігаються;
3. форма вкладки все ще комфортна.

Але часто при зміні моделі або бренда апарата потрібні адаптація вкладки або нова.

Що робити далі: візьміть із собою старий апарат і вкладку на прийом — фахівець перевірить сумісність і покаже, чи є сенс «пересадити» вкладку.

Висновок: технічно іноді можливо використати стару вкладку, але рішення завжди приймається після очного огляду й тесту.

Якщо після початку користування з’являється свербіж, почервоніння, висип чи постійний дискомфорт, це може бути реакція на матеріал або засоби догляду.

Що робити далі:

1. припиніть носіння вкладки й зверніться до ЛОР-лікаря/сурдолога;
2. обговоріть перехід на інший матеріал (інший тип силікону/акрилу) або використання гіпоалергенних рішень;
3. за потреби — консультація дерматолога.

Висновок: алергічні реакції вирішувані — головне, не терпіти, а вчасно повідомити фахівця.

Індивідуальні беруші виготовляються за зліпком вашого вуха — вони щільно прилягають, не випадають, не створюють тиску й забезпечують стабільний захист.
Звичайні (готові) беруші мають стандартну форму, часто пропускають воду або шум, натирають чи випадають під час руху.

Що робити далі: якщо ви регулярно плаваєте, працюєте у шумі або чутливі до звуків — оберіть індивідуальні беруші з потрібним рівнем захисту.

Висновок: комфорт і ефективність можливі лише тоді, коли беруші створені під форму вашого вуха.

Коментар (Христина Оганян, медичний директор):
«Беруші не мають заважати — вони мають “зникати” у вусі, залишаючи лише тишу або комфортний звук.»

Основні типи:

1. Для плавання — водонепроникні, з гіпоалергенного силікону, запобігають потраплянню води у вухо (актуально після отитів, перфорацій, операцій).
2. Для сну — м’які, знижують шум до комфортного рівня, але не блокують повністю (ви чуєте будильник чи голос дитини).
3. Для роботи у шумі — з вбудованим фільтром, який знижує гучність, не спотворюючи звуки (виробництво, будівництво, автомайстерні).
4. Для музикантів і діджеїв — із спеціальними акустичними фільтрами, що зберігають якість звучання, але захищають від перевантаження слуху.
5. Для польотів — індивідуальні з тисковими фільтрами. Зменшують або повністю прибирають неприємне закладання вух і різкий біль на зльоті та посадці (80–90 % пасажирів, які раніше страждали, більше не відчувають дискомфорту). Фільтр повільно пропускає повітря → тиск у вусі вирівнюється природно, без «пробки». Особливо важливо після отитів, операцій на вухах, дітям і вагітним

Що робити далі: оберіть сценарій використання — решту (матеріал, фільтр, кольори) допоможе визначити спеціаліст.

Висновок: різні задачі — різні беруші; універсального варіанту не існує.

1. Плавцям і дітям після отитів або перфорації барабанної перетинки.
2. Працівникам шумних виробництв, авіації, будівництва, автосервісів.
3. Музикантам, діджеям, звукорежисерам.
4. Людям із підвищеною чутливістю до шуму або тим, хто погано спить.
5. Людям, у яких виникає біль у вухах на зльоті або під час посадки літака (беруші з фільтрами допоможуть вирівняти тиск і уникнути дискомфорту, особливо після хвороб вух чи для дітей).

Що робити далі: якщо ви після роботи або плавання відчуваєте дзвін у вухах, біль чи закладеність — це сигнал, що потрібен захист слуху.

Висновок: краще запобігти проблемам, ніж лікувати — беруші збережуть ваш слух на довгі роки.

Коментар (Наталія Романович, сурдолог, Київ):
«Шум не завжди відчувається як “біль”, але він поступово вбиває клітини слуху. Беруші — це не розкіш, а турбота про майбутнє.»

1. ЛОР-лікар або слухопротезист оглядає вухо, щоб виключити запалення та пробки.
2. Знімається зліпок вуха і відскановується на 3D-сканері.
3. Виріб моделюється у цифровій системі з урахуванням задач — шумозахист, плавання чи музика.
4. Виготовлення триває 3–5 робочих днів, після чого проводиться примірка.

Що робити далі: плануйте виготовлення заздалегідь (перед відпусткою чи концертом).

Висновок: точність посадки й ефективність залежить від якості зліпка — процедура безболісна й триває кілька хвилин.

Коментар (Анна Когут, сурдолог-отоларинголог):
«Ми виготовляємо беруші на базі нашої 3D-лабораторії, тому точність і комфорт передбачувані до міліметра.»

У середньому 1–2 роки залежно від матеріалу, частоти використання та догляду.
Для дітей термін коротший — через зміну анатомії вуха.

Що робити далі: перевіряйте посадку раз на 6–12 місяців; якщо беруші почали випадати або тиснути — потрібна заміна.

Висновок: навіть найкращі беруші мають свій строк — оновлення гарантує ефективний захист.

1. Після кожного використання протирайте сухою або злегка вологою серветкою (можна з м'яким милом для кращого очищення).
2. Не мийте гарячою водою, не використовуйте агресивні засоби та не сушіть на батареї чи феном — це може пошкодити матеріал.
3. Зберігайте в спеціальному контейнері, подалі від пилу, сонця та вологи.
4. Раз на пів року показуйте фахівцю для перевірки стану та професійного очищення.

Що робити далі: запитайте у лікаря про рекомендовані засоби для очищення чи дезінфекції (наприклад, 3% перекис водню) — і завжди уточнюйте, чи підходять вони саме для ваших берушів, з урахуванням ваших індивідуальних особливостей. Це продовжить термін служби та запобіжить подразненню.

Висновок:  беруші — як ваші улюблені окуляри; з регулярним доглядом і гігієною вони служитимуть роками та захищатимуть слух.

Так, якщо беруші виготовлені спеціально для плавання — вони герметичні та не допускають потрапляння води у вухо.
Але під час загострення отиту або болю плавання слід тимчасово припинити.

Що робити далі: отримайте дозвіл від ЛОР-лікаря перед відвідуванням басейну.

Висновок: беруші для плавання — це профілактика, але не лікування; рішення про купання приймається після огляду.

Коментар (Дарія Лисянченко, ЛОР-лікар):
«Ми часто рекомендуємо плавальні беруші дітям після отитів — вони безпечні, комфортні й допомагають повернутись до активного життя без страху за вуха.»

Ні. Це різні задачі й різні конструкції:

1. для сну — максимально м’які, без фільтрів, часто з вентиляцією;
2. для шуму — з фільтрами, що знижують гучність, не спотворюючи звуки, або без фільтра із максимальною щільністю силікона ( тверді);
3. для плавання — герметичні, без каналів, не пропускають воду.

Що робити далі: визначте, у яких ситуаціях ви найчастіше будете їх носити — під це підбирається тип матеріалу і форма.

Висновок: один виріб не може одночасно «глушити шум» і «не пропускати воду» — вибір має бути цільовим.

Так. У «Беттертон» виготовляємо беруші у:

1. прозорому, тілесному або матовому варіанті — для дорослих, хто хоче мінімальну помітність;
2. яскравих кольорах або з блискітками — для дітей чи спортсменів.
3. З індивідуальним дизайним - для креативних користувачів

Що робити далі: при оформленні замовлення оберіть бажаний колір — естетика теж важлива, бо впливає на бажання користуватись засобом захисту.

Висновок: дизайн — це частина комфорту й звички слухати себе бережно.

Ні, повністю дистанційно — неможливо. Для ідеальної посадки обов’язково потрібен огляд фахівця та точне зняття зліпка вух або 3D-сканування на місці. Без цього беруші можуть тиснути, випадати чи не захищати належним чином.

Що робити далі: запишіться в один з центрів «Беттертон» (Київ, Львів, Кривий Ріг та Біла Церква) — процедура зняття зліпка чи сканування займає всього до 15 хвилин і абсолютно безболісна.

Висновок: тільки особистий візит гарантує максимальний комфорт, надійний захист і довговічність берушів.

Так, у «Беттертон» виготовляємо персональні насадки за зліпком вашого вуха.

Вони забезпечують:

1. ідеальну посадку (навушники не випадають навіть під час бігу),
2. кращу шумоізоляцію,
3. комфорт при тривалому носінні.

Ціна: 2 800 грн.

Що робити далі: запишіться на зняття зліпка — насадки готові за 3–5 днів.

Висновок: стандартні насадки часто не тримаються — індивідуальні вирішують цю проблему назавжди.

Так, шум вітру на швидкості понад 50 км/год часто перевищує 90–100 дБ — це рівень, який поступово пошкоджує слух і викликає втому чи дзвін у вухах після поїздки. Індивідуальні беруші для байкерів мають спеціальні акустичні фільтри: знижують шум вітру, але дозволяють чути двигун, сигнали та голос у гарнітурі. Вони не створюють "вакууму" у вусі, комфортні під шоломом і не запотівають.

Що робити далі: якщо після поїздки ви відчуваєте закладеність чи шум у вухах — запишіться на консультацію, щоб підібрати беруші з фільтром 15–25 дБ.

Висновок: беруші для мото не глушать усе — вони роблять поїздку безпечнішою та приємнішою, зберігаючи слух на роки.

Коментар (Бойко Алла, слухопротезист): «Байкери часто приходять з шумовою травмою — індивідуальні беруші з фільтром дозволяють насолоджуватись дорогою без ризику для слуху.»

Для стрільби рекомендовано спеціальні шумозахисні беруші з високим рівнем заглушення (25–33 дБ) та нелінійними фільтрами: вони миттєво блокують різкий постріл (імпульсний шум понад 140 дБ), але пропускають тихі звуки — розмову, кроки чи сигнали. Індивідуальна форма гарантує щільну посадку навіть під навушниками чи в холодну погоду.

Що робити далі: оберіть модель з активним або пасивним фільтром залежно від частоти стрільби — фахівець допоможе протестувати рівень захисту на консультації.

Висновок: стандартні беруші часто недостатньо захищають від імпульсного шуму — індивідуальні запобігають акустичній травмі та тинітусу.

Коментар (Наталія Романович, сурдолог):

«Постріл — це як міні-вибух біля вуха. Індивідуальні беруші для стрільби — обов’язковий елемент безпеки, як шолом для мотоцикліста.»

Так, індивідуальні беруші часто використовують як додатковий захист під активними навушниками (з електронікою, що підсилює тихі звуки). Це дає максимальний захист (до 40–50 дБ сумарно) при стрільбі з потужної зброї. Беруші забезпечують герметичність, а навушники — комфорт і функцію "підсилення" для спілкування.

Що робити далі: на консультації протестуйте комбінацію — ми підберемо беруші, сумісні з вашими навушниками.

Висновок: подвійний захист — найкращий для професійних стрільців чи мисливців, де шум сягає критичних рівнів.

Ні, якщо вони правильно підібрані з акустичними фільтрами — вони знижують шкідливий шум, але зберігають орієнтацію в просторі та чутність важливих сигналів (сирена, гудок, голос). Погано підібрані (занадто щільні) можуть створити відчуття "закладеності", тому індивідуальна форма та тестування — ключові.

Висновок: правильні беруші підвищують безпеку, зменшуючи втому від шуму та зберігаючи концентрацію.

Слуховий апарат — це міні комп’ютер, який одночасно обробляє десятки процесів:

1. аналізує звуки навколо;
2. виділяє мову серед шуму;
3. усуває зворотний зв’язок («свист»);
4. підлаштовує гучність у реальному часі.

У найменшій батарейці типу 10 — лише близько 310 мА·год енергії, тоді як у смартфоні — понад 1800 мА·год.
Тому навіть за 8–12 годин активного користування апарат витрачає ресурс повністю.

Що робити далі: якщо батарейки сідають швидше, ніж 3–5 днів — перевірте: чи щільно закривається відсік, чи не потрапляє волога, чи не забруднені контакти.

Висновок: короткий термін роботи — не дефект батарейки, а особливість сучасних цифрових технологій.

Коментар (Анна Когут, сурдолог):
«Більшість пацієнтів дивуються, що батарейки витрачаються швидко. Але якщо слуховий апарат “працює замість мозку” — він просто споживає багато енергії.»

Тривалість роботи залежить від:

1. типу апарата (внутрішньовушний / завушний / потужний);
2. розміру батарейки;
3. тривалості використання (8 годин чи 16 годин на день);
4. середовища (тиша, шум, вологість).

Середні показники:

1. тип 10 → 3–7 днів,
2. тип 312 → 5–10 днів,
3. тип 13 → 10–14 днів,
4. тип 675 → до 25 днів.

Що робити далі: заведіть звичку міняти батарейку в один і той самий день тижня, щоб уникнути неприємних «сюрпризів».

Висновок: чим потужніший апарат і менша батарейка — тим швидше вона розряджається.

Слуховий апарат зазвичай повідомляє про це:

1. коротким звуковим сигналом;
2. або вербальним індикатором, що налаштував слухопротезист для зручності пацієнта (наприклад, голосове повідомлення «low battery» або українською «низький заряд»);
3. або повідомленням у мобільному застосунку (для моделей з Bluetooth).

Якщо звук став тихішим, з’явились спотворення чи шум — це також ознака низького заряду.

Що робити далі: замініть батарейку та зачекайте кілька секунд після зняття захисної плівки, щоб повітря активувало елемент живлення.

Висновок: слухові батарейки «дихають» — перед встановленням їм потрібен час активуватись (приблизно 30 секунд).

У центрах «Беттертон» представлені сертифіковані елементи живлення, що відповідають міжнародним стандартам IEC.
Ми працюємо лише з брендами, які:

1. мають стабільну напругу до кінця розряду;
2. не окислюють контакти апарата;
3. забезпечують якісну герметичність (захист від вологи).

Що робити далі: не купуйте батарейки сумнівного походження — підробки можуть пошкодити контакти або викликати збої у роботі апарата.

Висновок: сертифікована батарейка — це безпека, стабільність і точний звук.

Коментар (Наталія Романович, сурдолог):
«Іноді до нас приносять апарати з іржею всередині. Причина — дешеві батарейки без захисту. Економія кількох гривень може коштувати ремонту.»

Більшість батарейок для слухових апаратів виготовляються за схожою технологією — повітряно-цинковою.
Різниця — у стабільності напруги, чистоті цинку, якості ущільнення і рівні шуму при зміні тиску.

Якісний бренд: стабільно тримає заряд і не дає різких «провалів».
Дешевший аналог: може працювати 1–2 дні, а потім різко “гаснути”.

Що робити далі: оберіть постійного виробника, який добре сумісний із вашим апаратом, і не змінюйте його без потреби.

Висновок: постійність бренду важливіша за експерименти — апарат «звикає» до стабільної напруги.

Через малу ємність і високу вартість виробництва такі акумулятори нерентабельні.
Слухові апарати середнього класу з батарейками 13 розміру мають надто велике енергоспоживання для малих акумуляторів.

Що робити далі: якщо хочете перейти на акумуляторні апарати — обговоріть із слухопротезистом моделі RIC або ITC, які підтримують сучасні літій-іонні елементи.

Висновок: акумулятори — зручно, але не завжди доцільно; головне — підібрати технологію під апарат.

1. тримайте їх у сухому, прохолодному місці (до +25 °C);
2. не кладіть поруч із металевими предметами (монети, ключі);
3. не відклеюйте захисну плівку завчасно — батарейка активується одразу після контакту з повітрям;
4. не використовуйте старі або частково використані батарейки одночасно.

Що робити далі: придбайте невеликий контейнер-органайзер — це зручно і безпечно для перевезення.

Висновок: правильне зберігання подовжує термін служби і зменшує ризик протікання.

Так. Звичайні батарейки (наприклад, для годинників або пультів) працюють на інших реакціях і не підходять для слухових апаратів.
Слухові батарейки —повітряно цинкові, вони активуються при доступі кисню й мають стабільну напругу, необхідну для безперервної обробки сигналу.

Що робити далі: використовуйте лише батарейки з відповідним маркуванням (10, 312, 13, 675).

Висновок: ніколи не ставте “схожу за розміром” батарейку — це може пошкодити апарат.

1. Тримайте апарат вимкненим, коли не користуєтесь (на ніч).
2. Відкривайте батарейний відсік для вентиляції.
3. Не залишайте апарат у спеку  на сонці.
4. Використовуйте осушувач для слухових апаратів — волога скорочує термін служби батарейки.

Що робити далі: раз на кілька тижнів очищайте контакти батарейного відсіку від пилу.

Висновок: увага до дрібниць дає +1–2 дні роботи без додаткових витрат.

Так, сучасні моделі Starkey Edge та OMEGA працюють на літій-іонних акумуляторах.
Вони заряджаються у спеціальному кейсі, мають захист від перезаряду і витримують до 24 годин роботи після 1 повного заряду.

Що робити далі: якщо ви користуєтесь апаратами більше 8 годин на день і не хочете турбуватись про заміну батарейок — варто розглянути акумуляторну модель.

Висновок: акумулятори — це зручно, екологічно та підходить тим, хто хоче “поставив і забув”.

Коментар (Христина Оганян, медичний директор):
«Акумуляторні рішення — це майбутнє слухопротезування. Але важливо не переробляти старі моделі — вони не розраховані на цей тип живлення.»

Так, у нас є спеціальна сторінка з відеоінструкціями, де наочно показано:

1. як правильно зняти захисну плівку та вставити батарейку;
2. як уникнути помилок при заміні;
3. як очищати контакти та батарейний відсік;
4. поради щодо зберігання та економії заряду.

Що робити далі: перейдіть за посиланням Відеоінструкції з догляду за слуховими апаратами та заміни батарейок — там усе просто та покроково.

Висновок: відео допомагає уникнути дрібних помилок і продовжити термін служби як батарейки, так і самого апарата.