Вестибулометрія
Стаття носить інформаційний характер. Процедура не надається в мережі лор-центрів «Беттертон»
Вестибулометрія – це діагностика стану вестибулярного апарату. За допомогою цієї процедури можна визначити його функціональність, а також виявити відхилення і ураження. Лікарі призначають її людям, у яких підозрюють порушення вестибулярного апарату. Також вона рекомендована для професійних тестів у льотчиків, моряків, космонавтів і представників інших професій, де потрібна хороша координація рухів.
Навігація по сторінці:
Особливості проведення вестибулометрії
Вестибулометрія – комплексне дослідження, яке включає в себе кілька видів тестів. Щоб перевірити вестибулярний апарат, лікарям доводиться задіяти різні методики: пацієнта обертають в спеціальному кріслі, змушують стежити очима за рухомою мішенню, подають йому у вуха воду і повітря. Результати проб потім аналізує спеціальна комп’ютерна програма.
Показання до вестибулометрії
При скаргах пацієнта на «пустотливий» вестибулярний аналізатор призначається вестибулометрія. Київ відкриває великий вибір людям, які хочуть зробити цю процедуру – тут багато лікарень і діагностичних центрів, які перевіряють вестибулярні функції. Обстеження призначається при таких симптомах:
Ця симптоматика може вказувати на серйозні патології, які можна виявити за допомогою обстеження.
Вестибулярний неврит
Часті запаморочення і проблеми з рівновагою – характерні ознаки вестибулярного невриту. Це хвороба, при якій уражаються вестибулярний нерв. При цьому голова паморочиться часто в певному напрямку – зліва направо, зверху вниз або навпаки. Крім цього також пацієнт часто скаржиться на шум у вухах.
Хвороба Меньєра
Хронічна патологія, пов’язана з підвищеним тиском всередині лабіринту внутрішнього вуха. Основна причина в тому, що в лабіринті продукується надмірна кількість лімфатичної рідини, в результаті порушується її циркуляція і всмоктування. Вестибулярний синдром при цьому проявляється обертальними запамороченнями і нападами зниження слуху.
Перилімфатична фістула
Голова може паморочитися через те, що між середнім і внутрішнім вухом утворилося патологічне сполучення. Це відбувається при пошкодженні мембрани і вестибулярного аналізатора при баротравмі, механічних і акустичних травмах, нагноєнні.
Ураження мозку
Описана вище симптоматика часто виникає при патологіях мозку, викликаних пухлинами, внутрішньочерепними травмами, психічними розладами, порушенням мозкового кровообігу, абсцесами. У цих випадках поряд з запамороченнями людина скаржиться на головні болі, напади погіршення слуху і зору, проблеми з рівновагою.
Протипоказання
Обстеження не проводиться пацієнтам, у яких:
Алгоритм проведення
Коли проводиться вестибулометрія , лікарі досліджують різні спонтанні реакції пацієнта. Процес їх тестування складається з таких етапів:
Для максимально точного визначення функціональності вестибулярного апарату потрібно провести кілька тестів – чим більше, тим краще.
Підготовка до вестибулометрії
Підготовка до вестибулометріїЗа 3 дня до діагностики потрібно виключити алкоголь, а також препарати заспокійливої і психотропної дії. В день обстеження не можна користуватися косметикою для очей – тінями і тушшю. Вони можуть вплинути на результати зорових тестів.
Розрізняють такі види проб
Вестибулометрія включає ряд тестів, кожен з яких виявляє певну реакцію і дозволяє вимірювати функціональність вестибулярного аналізатора.
Калорічна проба
У слуховий канал повільно вводиться тепла або холодна вода. У нормі через 25-30 секунд після такого впливу виникає ністагм – довільне коливання очей. Він повинен тривати близько 1 мінуси. Якщо ністагму немає – це ознака зниження рівня збудливості аналізатора.
Пресорна
У вушний канал подають повітря за допомогою груші або спеціального циліндра, а потім по черзі згущують і розріджують його. Якщо з’являється ністагм – у пацієнта є фістула між середнім і внутрішнім вухом.
Обертальна
Людину садять в спеціальне крісло і роблять по 10 обертань в кожну сторону. Очі при цьому повинні бути закриті, руки на підлокітниках. По закінченню тесту випробовуваний повинен відкрити очі і сфокусувати погляд на пальці лікаря. При цьому відраховують час ністагму – в нормі це 30 секунд. Якщо менше – збудливість лабіринту пригнічена, більше – загострена. До речі, обертання – гарне тренування вестибулярного апарату, як і нахили тулуба, руху головою в різні боки.
Отолітна реакція Воячека
Пацієнт сидить на руховому стільці з закритими очима, нахиливши голову на 90 °. За 10 секунд роблять 5 обертань, потім чекають 5 секунд, і пацієнт піднімає голову, відкриває очі. Якщо у людини після цієї проби паморочиться голова, підступає нудота, виділяється холодний піт – значить, вестибулярний апарат дуже чутливий.
Оптокінетична
Пацієнта просять стежити за об’єктом, що рухається, попередньо вдягнувши на нього спеціальні окуляри. Інфрачервоні датчики відслідковують переміщення зіниць, їх швидкість і точність. Ці дані передаються на комп’ютер для подальшого аналізу.
Вказівні та пальценосові
Прості проби, які кожна людина може зробити навіть вдома. Потрібно закрити очі і доторкнутися вказівним пальцем кінчика носа. Другий варіант – сісти на стілець зі складеними на колінах руками, зібрати в кулак всі пальці, крім вказівного. Потім закрити очі і, по черзі виставляючи руки вперед, торкатися своїм вказівним пальцем пальця лікаря. Зазвичай власники хорошого вестибулярного апарату виконують ці завдання на «ура».
Ускладнення при затягуванні з вестибулометрією
Якщо вчасно не провести проби, патології можуть посилитися. Тому запаморочення і втрата рівноваги трапляються частіше і проявляються все болісніше. Це сильно знижує якість життя людини, до того ж (при деяких небезпечних хворобах) може призвести до летального результату.
Щоб цього не допустити, потрібно перевіритися у лікаря, а також дотримуватися заходів профілактики. Допомагають заняття спортом, своєчасне лікування шийного остеохондрозу і судинних захворювань, вестибулярна гімнастика.
[error] Процедура тимчасово не надається в центрах слуху Беттертон [/error]
Залишити відповідь