Дитячий слух – інструкція для батьків

Логопед (дефектолог) у Києві

Дитячий слух – інструкція для батьків

Слух – один з основних каналів сприйняття, за яким ми отримуємо багато важливої ​​інформації про навколишній світ. Без нього неможливо освоїти людську мову і адаптуватися в соціумі. Тому, щоб у людини було благополучне майбутнє, він повинен добре чути з самого дитинства. У наш час існують найрізноманітніші технологічні рішення, що дозволяють повернути слух навіть дитині, яка страждає глибокою глухотою.

Навігація по сторінці:

 

Наука йде вперед, і з кожним роком з’являється все більше слухової техніки, в якій поєднуються висока якість і зручність в експлуатації. Завдяки сучасним методам слухопротезування, у слабочуючих дітей є можливість не відчувати себе неповноцінними і домогтися успіхів у всіх сферах життя.

Тому, якщо ваша дитина має вроджену чи набуту приглухуватість, негайно робіть все можливе, щоб втрачена здатність чути було відновлено.

Трохи анатомії

Орган слуху людини складається з трьох основних частин:

  1. Зовнішнє вухо включає в себе: вушну раковину, що уловлює звуки; слуховий прохід, через який проходить звукова хвиля, а також барабанну перетинку, приймаючі і передавальні звукові коливання.
  2. Середнє вухо складається з трьох крихітних кісточок, які назвалися стремечком, молоточком і ковадлом. Їх призначення полягає в тому, щоб посилювати прийняту звукову хвилю і передавати її далі – у внутрішнє вухо.
  3. Внутрішнє вухо являє собою так званий равлик, заповнений рідиною. Усередині равлика перебувають чутливі волоски, що генерують електричні імпульси, які через слуховий нерв передаються в мозок. Таким чином ми отримуємо звукові відчуття.

Що таке туговухість

Дитяча глухота може бути як вродженою, так і набутою в результаті впливу якихось несприятливих чинників. У числі основних причин: генетичні порушення, хвороби, перенесені матір’ю під час вагітності, родові травми, різні дитячі захворювання та ін.

Чи можна це вилікувати?

Іноді здатність чути можна відновити, але в деяких випадках порушення слуху залишаються на все життя. Багато що залежить від причини приглухуватості. Вона буває трьох видів:

Кондуктивна – коли уражується зовнішня чи внутрішня частина органу слуху. При цьому здатність чути зберігається, але звуки стають приглушеними, як ніби у вухах знаходиться вата. У той час як свій голос, навпаки, чути сильніше, ніж зазвичай. Цей вид приглухуватості в більшості випадків (але не завжди) піддається лікуванню і безслідно усувається за допомогою медикаментозної терапії або хірургічним шляхом. Кондуктивну дитячу глухоту можуть викликати такі причини:

  • сірчана пробка великих розмірів, що перешкоджає вільному проходженню звукової хвилі. Є спеціальні вушні краплі, за допомогою яких скупчення сірки розм’якшуються, а потім лікар акуратно їх видаляє. Ні в якому разі не намагайтеся прибрати сірчану пробку з вуха вашої дитини самостійно. По-перше, ви ризикуєте проштовхнути її в глибину і ще сильніше закупорити слуховий прохід. По-друге, саме спроби самостійно очистити вуха від сірки часто є причиною механічного пошкодження барабанної перетинки;
  • чужорідне тіло. Іноді діти засовують собі в вуха дрібні предмети, які закупорюють слуховий прохід і, як наслідок, погіршують слух;
  • запальний процес в середньому вусі (отит). Хоча б один раз в житті гострим отитом хворіють понад 80% всіх дітей. Це захворювання може початися з запалення аденоїдів, а також з будь-якої іншої інфекційної хвороби горла чи носа. Бактерії поширюються по євстахієвій трубі, що з’єднує носоглотку з середнім вухом. Цю хворобу також може спровокувати банальний грип або вдихання повітря, наповненого тютюновим димом. Отит проявляється в двох формах:
  • Гострий (гнійний) – проявляється підвищенням температури, болем у вусі і не дуже значним зниженням слуху. Дитина плаче, веде себе неспокійно. Лікується це захворювання антибіотиками. При відсутності належного лікування можуть послідувати різні ускладнення, що призводять до порушень середнього або внутрішнього вуха, в тому числі і розрив барабанної перетинки.
  • Ексудативний (хронічний) – в більшості випадків є ускладненням недолікованої гострої форми захворювання. Для цього виду отиту характерно накопичення в середньому вусі рідкого ексудату, який з часом стає слизом. Захворювання може призвести до стійкого зниження слуху, яке, в свою чергу, призводить до затримки мовного розвитку у маленьких дітей. Показано лікування антибіотиками. Якщо хвороба погано піддається лікуванню, лікар робить надріз барабанної перетинки і викачує накопичену рідину. Несвоєчасне або неправильне лікування призводить до поширення інфекції вглиб вуха й до погіршення запального процесу.
  • рідина у вусі. Іноді буває так, що під час купання у ванній або в водоймі, дитині в вухо потрапляє не дуже чиста вода, що викликає розвиток запалення. В результаті слуховий прохід набрякає і настає тимчасова туговухість, яка потім безслідно проходить.

Сенсоневральна – має дві форми: сенсорну (що виражається в порушенні равлика) і нейрональную (коли вражені слухові провідні шляхи). Нейрональна форма глухоти може бути вродженою, але частіше вона є наслідком різних несприятливих впливів на орган слуху. Маються на увазі гучні звуки, ототоксичні ліки, а також похилий вік. Сенсоневральна туговухість, незалежно від форми, може бути легкою, середньої або важкою. При цьому слух буває порушеним на різних звукових діапазонах.

Змішана – поєднує в собі кондуктивні і сенсоневральна причини. Слід мати на увазі, що сенсоневральна глухота не лікується. Її можна тільки компенсувати за допомогою імплантації кохлеарних імплантів або носінням слухового апарату.

Як розвиваються навички спілкування

Цікаво, що вушний равлик у плода вже на двадцятому тижні розвитку досягає розміру дорослої людини. Звідси випливає, що дитина чує людську мову ще задовго до своєї появи на світло. Можна сказати, що слух у новонароджених і у дорослих людей розвинений однаково. Але слід враховувати, що маленькій дитині потрібно навчитися слухати навколишні звуки і розуміти їх значення – тільки так у нього сформується повноцінний фундамент для майбутнього спілкування.

Що таке локалізація

Під цим терміном мається на увазі здатність точно визначати, де саме знаходиться джерело звуку. Це стає можливим завдяки тому, що наш слух бінауральний. Тобто, ми чуємо двома вухами. При гучному звуці немовля здригається або широко відкриває очі.

Перевірити, наскільки добре у дитини розвинене вміння локалізувати звуки можна, коли йому виповниться півроку. Стати збоку від нього з тим розрахунком, щоб він вас не бачив, і видайте який-небудь тихий звук – хлопніть в долоні або щось скажіть. Якщо все нормально, він повинен буде тут же повернути до вас голову. Цей же перевірки тест допоможе виявити, як реагує малюк на найрізноманітніші звуки, починаючи від гучних і закінчуючи самими тихими, такими як шерех або шепіт. Вдосконалення слухових навичок дитини триває весь перший рік його життя. Він активно реагує на телефонний дзвінок, на голос близьких людей, на музику і так далі.

Етапи розвитку мови

  1. У 9 місяців дитина вже розуміє найпростіші слова, такі як «мама», «бабуся», «на», «дай», «поки» і деякі інші.
  2. 10-місячний малюк намагається говорити свої перші слова, які все частіше можна розібрати крізь його лепет. Найчастіше він говорить слова по складах: «ма-ма», «ба-ба», «де-да».
  3. У рік він уже, як правило, чітко вимовляє хоча б одне слово, а буває що і декілька.
  4. 18-місячний малюк добре розуміє короткі фрази, вказує пальцем на предмети або на частини свого тіла, коли йому їх називають. Він повинен добре знати від 20 до 50 слів, і вміти будувати з ними маленькі фрази: «я хочу», «мама, не треба», «баба, дай».
  5. У дворічної дитини словниковий запас становить близько 150 слів. А його мова, що складається з коротеньких фраз, повинна бути виразною і зрозумілою. Дитина цього віку з цікавістю слухає дитячі казки, які розповідають або читають йому дорослі.
  6. Діти від трьох до п’яти років вже вільно можуть донести до дорослих свої думки і бажання, а також задають нескінченні питання. Їх словниковий запас повинен бути не менше однієї-двох тисяч слів, а фрази повинні бути ясними, зрозумілими і осмисленими. П’ятирічна дитина повинна ясно і чітко вимовляти всі звуки, чітко вимовляти слова.

Мова переважної більшості дітей відповідає вищенаведеним нормам. Якщо присутні відставання навіть на 2-3 місяці – діагностується затримка мовного розвитку, причиною якої може бути порушення слуху.

Основні ознаки

Іноді, на жаль, батьки з запізненням помічають, що в їхньої дитини проблеми зі слухом. Обов’язково потрібно бити на сполох, якщо в поведінці малюка помічені наступні ознаки приглухуватості:

  • він не відгукується на поклик і не реагує на голос людей, на яких в даний момент не дивиться;
  • часто перепитує під час бесіди;
  • з його відповідей буває помітно, що він не зрозумів або розчув питання;
  • підходить до співрозмовника впритул, не захищає від погляду від його обличчя під час бесіди;
  • під час перегляду телепередач намагається сісти ближче до телевізора або включає його на занадто велику гучність;
  • НЕ здригається і не лякається, коли лунають дуже гучні звуки;
  • не чує, коли з сусідньої кімнати доноситься дзвінок телефону, не реагує на дзвінок в двері;
  • спілкуючись по мобільному, погано чує співрозмовника, постійно перепитує;
  • відстає від однолітків у мовному розвитку – це, мабуть, сама явна ознака.

Основні причини

У новонароджених (від народження до 28 днів) діагностують туговухість, коли вони не проходять спеціальний тест – скрініга слуху. Причиною може бути:

  • спадкова глухота, наявна в роду;
  • деякі вроджені інфекційні захворювання, що передаються від матері до плоду: краснуха, герпес, сифіліс та інші;
  • вроджені деформації особи і черепа, що зачіпають орган слуху;
  • занадто маленька вага при народженні (менше 1500 г);
  • сильно виражена дитяча жовтяниця, яка потребує переливання крові;
  • застосування антибіотиків в поєднанні з діуретиками;
  • менінгіт бактеріальної етіології;
  • штучна вентиляція легенів, що триває довше 5 днів.

У маленьких діток віком від 29 днів до двох років можна запідозрити туговухість, якщо присутні симптоми затримки мовного і загального розвитку. Причини можуть бути наступними:

  • перенесений менінгіт або інше захворювання бактеріальної етіології;
  • черепно-мозкова травма;
  • тривале лікування ототоксичними препаратами;
  • ексудативний отит середнього вуха, який тривав довше 3 місяців.

Сильний шум, як одна з причин приглухуватості

Щоб зберегти дитині гарний слух, потрібно захищати його не тільки від хвороб і травм, але також і від частого шумового впливу. Гучні звуки вкрай шкідливі для вух – вони викликають тимчасове або постійне пошкодження маленьких волосків, що знаходяться в равлику. Джерелами надмірного шуму, небезпечного для слуху, можуть бути: DVD плеєри, феєрверк, комп’ютерні ігри, концерти рок-музики. І чим довше відбувається такий несприятливий шумовий вплив, тим гірше можуть бути наслідки. А так як дітям властиво легковажне ставлення до свого здоров’я, батьки повинні за ними стежити, контролювати і проводити роз’яснювальні бесіди.

Як перевірити слух

Якщо вам здається, що у вашого малюка проблеми зі слухом, терміново звертайтеся до професіоналів. Ігнорувати цю проблему не можна ні в якому разі, тому що тривала туговухість чревата для дітей затримкою мовного розвитку. Завдяки розвиненим сучасним технологіям, можна протестувати здатність чути навіть у немовляти.

Як правило, скрініг слуху проводиться медсестрами в пологовому будинку. Але провести повне обстеження і поставити точний діагноз може тільки кваліфікований лікар-сурдолог (аудіолог). Результатом такої перевірки є аудиограмма, на якій зафіксовані аудіометричні дані, що дозволяють визначити не тільки наявність приглухуватості, але також її вид, ступінь і причину.

Якщо обстеження виявило, що ваша дитина погано чує, не поспішайте впадати в паніку. Згадайте про те, що в наш час не існує таких проблем зі слухом, які не могли б бути вирішені за допомогою сучасних слухових технологій. Навіть якщо малюк слабочуючий, це не завадить йому добре розвиватися і користуватися всіма можливостями для успішної соціалізації. Але тільки за умови, якщо наявні проблеми зі слухом будуть якомога раніше виявлені і швидко усунені.

Основні методи обстеження

Існує кілька тестів, за допомогою яких вимірюється гострота слуху у дітей:

    1. Тест поведінковий – полягає в перевірці реакції малюка на різні звуки. Зовсім маленька дитина повинна продемонструвати умовно-рефлекторну або безумовно-рефлекторну реакцію на звук (здригнутися, повернути голову і так далі). Старшим дітям дається нескладне завдання: вони повинні відреагувати (словом або жестом) на найрізноманітніші звуки, від тихих до гучних.
    2. КСВП (стволомозгові коротколатентні) – перевірка слухових викликаних потенціалів. Такого роду тести більш точні і конкретні. Їх застосовують, коли поведінкова перевірка показала якісь відхилення від норми. Тест полягає в тому, що на сплячу дитину одягають навушники, через які подаються різні звукові сигнали, на які реагують його органи слуху, аж до рівня стовбура мозку.
    3. Тимпанометрія – тест призначається для перевірки функціонування барабанної перетинки і середнього вуха. Виглядає це так: в вушному проході спеціально змінюють тиск повітря, а потім вимірюють, наскільки в зв’язку з цим змінюється рух барабанної перетинки. Коли вона залишається нерухомою, або якщо її рухливість обмежена, з цього можна зробити висновок, що в середньому вусі зібралася рідина. Таким чином, діагностується середній отит. Якщо має місце негативний тиск, можна припустити, що в вусі розвивається інфекція.

Логопед (дефектолог) у КиєвіЯк посилити слух

Завдяки розвиненим слуховим технологіям, дитяча глухота, хоч би якою вона не була, не є вироком. Як тільки дитині ставиться діагноз «туговухість» або «глухота», лікар тут же проводить необхідне додаткове обстеження, а потім вибирає найбільш підходящий метод реабілітації. Надійний спосіб, що дозволяє компенсувати навіть важку ступінь приглухуватості – кохлеарні імпланти. У них дві складові: електрод, імплантується в равлик, а також зовнішній звуковий процесор, що нагадує по виду звичайний слуховий апарат. Ця технологія застосовується при серйозних порушеннях слуху, які іншим шляхом виправити не вдається.

У більшості випадків відновити здатність чути і в повній мірі розвинути у слабочуючих малюка комунікативні навички допомагають звичайні слухові апарати. Вони зручні і надійні. Їх є багато різновидів, тому можна підібрати підходящий варіант для кожного окремого випадку, в залежності від віку дитини і від ступеня втрати слуху.

Найбільш поширені завушні слухові апарати. Саме такий апарат рекомендується придбати для маленької дитини. Є спеціальні моделі яскравих, веселих кольорів і невеликих розмірів.

Для дітей старшого шкільного віку більше підходять внутрівушні моделі, великий плюс яких полягає в тому, що вони непомітні з боку, а тому носіння такого приладу не викличе у підлітка непотрібних комплексів і переживань з приводу своєї зовнішності. Виготовляються такі пристрої на замовлення, за індивідуальним зліпком з вушного проходу. Але слід мати на увазі, що внутрішньовушний слуховий апарат може допомогти при першій, другій і третій ступені глухоти. Якщо має місце глибока втрата слуху, то тут більш ефективним буде завушний прилад, або потрібно буде імплантувати кохлеарні імпланти.

Компромісним рішенням для дітей, що мають глибоку втрату слуху, але соромляться носити завушні пристрою стандартного виду, буде завушний слуховий апарат з виносним ресивером. У такому приладі динамік, винесений за межі корпусу, розміщується в слуховому проході. Завдяки цьому апарат виглядає менш громіздким і більш естетичним на вигляд. Він не так сильно впадає в очі, як звичайні завушні моделі.

У багатьох батьків виникає питання: дитина повинна носити по слуховому апарату на кожному вусі, або вистачить тільки одного пристрою? Фахівці вважають, що при двосторонній приглухуватості потрібно носити два прилади – це необхідно для локалізації і кращої чутності звуків. Коли слабочуючий малюк опиниться в галасливій обстановці, йому буде дуже важко розуміти чуже мовлення при наявності тільки одного слухового апарату.

Крім перерахованих вище слухових пристроїв, є ще і спеціальні аксесуари (наприклад, система Roger), істотно полегшує слабочуючим дітям спілкування з оточуючими людьми в умовах підвищеного шуму. Крім цього, подібні аксесуари допомагають краще чути музику, а також голоси людей під час розмови по мобільному телефону.

Куди звернутися за допомогою

Всі перераховані вище рекомендації можуть допомогти вам правильно зорієнтуватися в ситуації, якщо у вашого малюка раптом з’являться проблеми зі слухом. Але врахуйте, що дати вам всю необхідну інформацію по вашій проблемі зможе тільки кваліфікований фахівець. Звернувшись до нас, ви отримаєте не тільки корисні поради, але і якісну медичну допомогу для вашого малюка.

Слід також мати на увазі, що навіть невелика ступінь приглухуватості може стати причиною затримки мовного і загального розвитку дитини, якщо вчасно не вжити всіх необхідних заходів для відновлення слуху.

ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ ДО ЛІКАРЯ

    Або скористайтеся нашими чат-ботами

    viber bot БеттертонTelegram bot Беттертон

    Ваші дані захищені політикою конфіденційності.

    Поділіться цією публікацією

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *